За підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбулася науково-практична конференція "Корпоративне управління в умовах євроінтеграції: сучасні виклики для судової системи"
17 квітня у Тернополі відбулася науково-практична конференція "Корпоративне управління в умовах євроінтеграції: сучасні виклики для судової системи". Захід організували Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (КГС ВС) спільно з НДІ приватного права і підприємництва ім. Академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, Національною школою суддів України, Асоціацією суддів господарських судів України, Господарським судом Тернопільської області за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice".
До дискусії долучилися судді Касаційного господарського суду, Великої Палати Верховного Суду, апеляційних і місцевих господарських судів, народні депутати, представники Фонду державного майна України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, науковці, правники, експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".
"Корпоративні спори займають особливе місце серед справ, які розглядають господарські суди, адже це не лише конфлікти між учасниками товариств. За кожною такою справою стоять інтереси підприємств, трудових колективів, кредиторів, інвесторів, а нерідко - і стратегічні інтереси держави. Оперативність і передбачуваність рішень у цих спорах безпосередньо визначають інвестиційну привабливість країни. Саме через правозастосовну діяльність господарських судів формується передбачуване ділове середовище та забезпечується захист прав учасників господарського обороту", – сказала Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Олександр Баранець, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС, констатував, що нині господарські суди розглядають корпоративні спори в умовах чимраз більшої складності. Дедалі частіше такі справи потребують розгляду у розширених складах - за участю семи, а інколи й дев’яти суддів. Додаткові виклики, за його словами створює воєнний стан, який ставить перед судами нові правові питання. Водночас євроінтеграційний курс вимагає врахування європейських підходів і стандартів у правозастосуванні.
У продовження теми викликів і трансформацій у сфері корпоративного права народний депутат України Іван Калаур звернув увагу на необхідність оновлення законодавчих підходів.
"Євроінтеграційні процеси та особливості воєнного стану спонукають до оперативної модернізації законодавства у сфері корпоративних відносин. Переконаний, що ці зміни стануть поштовхом до переосмислення підходів до корпоративного управління і подальшого розвитку цієї галузі права", – зауважив Іван Калаур.
Своєю чергою, Ольга Срібняк, заступниця керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice", наголосила, що євроінтеграція України потребує суттєвих змін у правовій та економічній сферах, зокрема в корпоративному управлінні. За її словами, корпоративне управління поступово переходить до більш прозорих і підзвітних моделей, що базуються на нормах права ЄС і стандартах Організації економічного співробітництва та розвитку.
"Ці зміни ставлять перед судами нові складні завдання, адже саме вони мають забезпечити практичне втілення нових підходів через формування сталої та передбачуваної практики. Реформи корпоративного управління є невід’ємною частиною зміцнення верховенства права, зокрема в межах Ukraine Facility. Тому Проєкт ЄС "Право-Justice" підтримує ці процеси через участь у розробці законодавства, зокрема щодо виконання судових рішень і неплатоспроможності, та розвиток професійних компетенцій суддів", – сказала Ольга Срібняк.
Науково-практична конференція пройшла у форматі чотирьох тематичних секцій. Перша була присвячена євроінтеграційним вимогам до корпоративного управління. У фокусі другої — питання судового розгляду корпоративних спорів крізь призму доказування, судового контролю та захисту прав акціонерів у контексті євроінтеграції України. Третя секція охопила трансформацію державного сектору економіки та зміну підходів до корпоративного управління в державних і комунальних підприємствах у контексті реформ і євроінтеграції. Четверта секція була присвячена питанням управління та корпоративного контролю, зокрема обговоренню використання систем штучного інтелекту, відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовими особами, корпоративних прав у фермерських господарствах і фідуціарних обов’язків керівників компаній.
Під час першої секції Арне Енгельс, головний міжнародний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice", розповів про регулювання корпоративного управління в країнах ЄС. Він наголосив, що в ЄС не існує єдиної моделі корпоративного управління, однак усі підходи базуються на балансі інтересів держави, бізнесу та працівників. Водночас він зауважив, що європейське регулювання поступово переходить від рекомендацій до обов’язкових правил з поетапним впровадженням нових вимог для адаптації бізнесу.
"Європейська модель корпоративного управління ґрунтується не лише на прибутковості, а на балансі між ефективністю, відповідальністю та належним управлінням, і саме цей підхід є ключовим орієнтиром для реформ", - розповів Арне Енгельс.
Він також згадав сучасні європейські регуляторні інструменти - зокрема GDPR (Загальний регламент про захист персональних даних Європейського Союзу), регулювання штучного інтелекту та комплаєнс-правила, які поступово стають актуальними і для України в межах євроінтеграції та формування спільного правового простору з ЄС.
Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice", яка модерувала третю секцію, відзначила особливості реформи управління державними підприємствами і державними активами. За її словами, ключова логіка змін полягає у переосмисленні ролі держави як власника, зокрема посиленні ефективності управління, зміні підходів до управління державними підприємствами, обов'язковому запровадженні системи корпоративного управління на державних підприємствах.
"Наближення управління державними підприємствами до стандартів ЄС - це не технічна реформа, а зміна ролі держави: від адміністратора до відповідального власника", – зазначила Ірина Жаронкіна.