Як повномасштабна війна вплинула на сферу державної реєстрації, вчинення нотаріальних дій та виконання судових рішень: Проєкт ЄС “Право-Justice” долучився до нетворкінгу

24 березня Проєкт ЄС “Право-Justice” спільно з Міністерством юстиції України долучились до проведення Радою приватних виконавців Одеської області нетворкінгу на тему: “Особливості державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчинення нотаріальних дій та виконання рішень судів в умовах воєнного стану: теоретичні та практичні аспекти”. Серед учасників заходу були представники Міністерства юстиції України, судді, нотаріуси, державні та приватні виконавці, державні реєстратори, правники, експерти Проєкту ЄС “Право-Justice”.

“Я, як голова суду, підтримую проведення таких нетворкінгів. Обмін думками, виявлення існуючих проблем та спільний пошук шляхів їх вирішення – це те, що допоможе удосконалити роботу в сферах, які ми сьогодні будемо обговорювати”, - сказав у своєму вітальному слові Олександр Джабурія, голова П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Андрій Гайченко, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби, звертаючись до учасників заходу з вітальним словом, розповів про кроки регулятора щодо лібералізації законодавства про виконавче провадження, які були зроблені на початку повномасштабної війни для полегшення життя громадян України.

“З перших днів [повномасштабного вторгнення Росії в Україну] ми внесли та ініціювали зміни до профільного законодавства. Зокрема, і дозволили людям користуватись коштами у випадку, якщо з них стягують до 100 тисяч гривень. Це 99% всіх стягнень. Часи змінилися. Люди пристосувалися до війни, відновили робочі процеси, користуються коштами, а борги не сплачують і ми нічого не можемо примусово стягнути. Тому потрібно змінювати законодавство про виконавче провадження і повертати його до довоєнного рівня”, - сказав Андрій Гайченко.

У той же час, заступник міністра підкреслив, що Верховна Рада України не встигає за законодавчими ініціативами Міністерства юстиції та оперативними змінами реалій воєнного часу.
Також у своєму виступі пан Гайченко звернув увагу на величезну кількість мораторіїв у виконавчому провадженні. “На сьогоднішній день у нас більше підприємств, з яких неможна нічого стягувати, ніж підприємств, з яких стягнути щось можна”, - сказав Андрій Гайченко і додав, що, хоч це і складно, але потрібно шукати баланси, щоб не підірвати оборонну систему країни, але водночас дозволити виконавчій службі та приватним виконавцям працювати.

Зупинився Андрій Гайченко і на проблемі несталої судової практики. За його словами, судова практика щодо визнання незаконними дій державних та приватних виконавців змінюється занадто часто, і це негативно впливає на сферу примусового виконання.

Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту з питань захисту прав власності та виконання Проєкту ЄС “Право-Justice” у вітальному слові розповіла, що сфера державної реєстрації знаходиться у фокусі уваги Проєкту.

“На запит Комітету з питань правової політики Верховної Ради України Проєкт проводить оцінку законопроєкту №9069 щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулись на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України. Проект готує оцінку цього законопроекту зокрема з урахуванням практики ЄСПЛ”, - розповіла Ірина Жаронкіна. Вона також повідомила, що Проєкт ЄС “Право-Justice” долучився до підготовки законопроєкту №8205, який регулює витання припинення державних підприємств, до розгляду у другому читанні.

“Сьогодні відбуваються значні зміни у питаннях управління державним майном і державними підприємствами. Проект бере активну участь у підготовці законопроекту 8205 щодо припинення державних підприємств. Але одне з найбільших питань щодо управління обʼєктами державної власності повʼязане з обліком нерухомості, яка є обʼєктами державної власності, але не підлягає реєстрації, а саме лепи, гідроспоруди та інше. Відповідно до нинішньої нормативної бази, такі об'єкти не можуть потрапити до реєстру управління об'єктами державної власності, оскільки він формується на основі реєстру речових прав та реєстру обтяжень”, - зазначила Ірина Жаронкіна.

“Сьогодні статус кандидата України на вступ до ЄС накладає на нашу країну певні зобов’язання, зокрема, приведення українського законодавства у відповідність до права ЄС. Одним з цих актів права є Директива від 2014 року про заморожування та конфіскацію засобів і доходів, отриманих злочинним шляхом. Проєкт хотів би підняти питання, чи в повній мірі українське законодавство відповідає нормі про те, що компетентні органи мають мати всі необхідні засоби розшуку, замороження, управління та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом”, - повідомила Ірина Жаронкіна в контексті питання реєстрації права управління арештованими активами.

Проблемне питання реєстрації права управління нерухомим майном більше детальніше висвітлив у своєму виступі Олег Михалюк, головний національний експерт компоненту з питань захисту прав власності та виконання Проєкту ЄС “Право-Justice”. Він розповів, що чинне європейське законодавство передбачає, що органам, які здійснюють управління арештованим майном потрібно надавати всі необхідні права, щоб вони мали адекватні інструменти для забезпечення збереження економічної вартості такого майна. Під адекватними мається на увазі і реєстрація управління майном. Без такої реєстрації відповідний орган позбавлений можливості ефективно управляти майном.

“На сьогодні загальна вартість активів, які є в портфелі АРМА, складає близько 5 мільярдів гривень. У майбутньому, враховуючи санкційну політику, можна прогнозувати, що обсяг майна в управлінні АРМА майна буде лише збільшуватись. І наразі постало дискусійне питання, чи може АРМА зареєструвати право управління на таке майно в реєстрі речових прав? Офіційна позиція Міністерства юстиції полягає в тому, що право управління нерухомим майном за договорами, які укладаються між Агентством та управителями, не належить до речових прав, які підлягають державній реєстрації. Водночас Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не містить вичерпного переліку речових прав на нерухоме майно. Право на управління майном є похідним і нерозривним від права власності. Тому логічно, щоб воно було предметом державної реєстрації. У даному випадку реєстрація права управління дала б можливість забезпечити стабільність цивільного обороту та ринку нерухомості На мою думку, варто усунути певну законодавчу прогалину, деталізувавши деякі положення Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, - сказав Олег Михалюк.

В цілому нетворкінг складався з трьох секцій. Перша секція була присвячена проблематиці державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в умовах воєнного стану. Спікери окреслили теоретичні та практичні аспекти даного питання. Під час другої секції доповідачі розповіли про особливості вчинення нотаріальних дій нотаріусами в умовах воєнного стану. Третя секція стала дискусійним майданчиком для обговорення питання реалізації корпоративних прав та реалізації земельних ділянок в межах виконавчого провадження.

За підсумками заходу Рада приватних виконавців Одеської області за сприяння Проєкту ЄС “Право-Justice” підготує пропозиції щодо необхідних нормативних та законодавчих змін щодо стосуються державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчинення нотаріальних дій та виконання рішень судів в умовах воєнного стану.