За підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice” відбувся XIV Судовий форум

27-28 листопада 2025 року відбувся XIV Судовий форум - провідна щорічна подія для обговорення стратегічних викликів і майбутнього правосуддя. Захід організувала Асоціація правників України за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice", що імплементується Expertise France, та інших партнерів.

Упродовж першого дня форуму судді, адвокати, представники органів суддівського врядування, законодавці та міжнародні експерти обговорювали цифрову трансформацію судової системи, реформу адвокатури та шляхи забезпечення єдності судової практики.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зауважив, що судова система впоралася з викликами, що перед нею постали під час війни, та зуміла забезпечити стабільність своєї роботи.

"Україна – унікальна держава, яка, перебуваючи в надскладних умовах війни, зосереджується не лише на тому, щоб утримати стабільність ситуації, а й на своєму євроінтеграційному поступі. Безперечно, реалізація заходів, передбачених Дорожньою картою, потребуватиме додаткових зусиль. Втім, судова система готова й до цього виклику, і за умови координації дій всіх учасників євроінтеграційного процесу Україна впорається з поставленими перед нею завданнями й неодмінно досягне цієї мети", - наголосив він.

Зі свого боку, президент Асоціації правників України Микола Стеценко підкреслив роль Асоціації як платформи професійного діалогу, що об’єднує владу, правничу професію та громадянське суспільство.

"Для правників АПУ забезпечує професійний розвиток, наставництво та високу етичну культуру. Для суспільства - незалежну експертизу, підтримку постраждалих від війни, безоплатну правову допомогу та сприяння притягненню до відповідальності за міжнародні злочини. Для держави - участь експертів у реформуванні законодавства, процесах євроінтеграції, утвердженні верховенства права", - підкреслив він.

Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice", зазначила, що, незважаючи на повномасштабну війну, Україна активно рухається шляхом євроінтеграції. Рамку змін визначають два ключові документи - Дорожня карта з питань верховенства права, ухвалена Урядом у травні цього року, та останній Звіт Європейської Комісії з розширення, оприлюднений 4 листопада.

За її словами, система правосуддя - це завжди екосистема. Її результативність залежить від того, наскільки злагоджено можуть взаємодіяти її ключові елементи - суди, адвокатура, прокуратура - та інституції, відповідальні за незалежність і доброчесність судової влади.

"Цілісність екосистеми правосуддя має ключове значення для європейської інтеграції. Вона лежить у центрі Розділу 23 “Правосуддя і фундаментальні права”, що входить до Кластеру 1 “Основи”. Саме цей кластер відкривається першим і закривається останнім - і фактично визначає темп просування країни-кандидата до членства в ЄС. Тому реформи у сфері правосуддя, включно з антикорупційною інфраструктурою та доброчесністю інституцій, залишаються ключовою умовою подальшого поступу України на шляху до ЄС", - підкреслила Оксана Цимбрівська.

Світлана Майструк, головна експертка з питань модернізації судів Проєкту ЄС "Право-Justice", наголосила на євроінтеграційних зобов’язаннях України у сфері цифрового правосуддя: впровадження електронного суду на основі аудитів та нової концепції ЄСІКС, професійне ІТ-управління, кіберзахист, відповідність європейським стандартам.

"Коли ми порівнюємо український досвід та досвід колег з Європейського Союзу, досвід колег з країн Азії, то ми з впевненістю можемо сказати, що нова концепція є дуже амбітною, і вона є реалістичною. І деякі рішення, які на сьогодні Україна напрацьовує, на правду, є прикладом і можуть дійсно слугувати кращою практикою для колег з інших країн", - підкреслила вона.

Протягом другого дня учасники обговорювали євроінтеграційні процеси, міжнародні судові справи та законодавчі зміни, що вплинуть на правозастосування у 2025 році.

Зокрема, Тарас Качка, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, розповів, що наступні 24 місяці будуть вирішальними для реформи правосуддя в контексті руху до ЄС. За його словами, реформа правосуддя, основа якої була закладена ще у 2016 році, перебуває на завершальному етапі.

"Попереду на нас чекає 24 місяці інтенсивної роботи. Від здатності юридичної спільноти працювати разом залежить, чи зможемо ми завершити трансформацію сектору й бути повністю готовими до вступу в ЄС вже у 2028 році", - підсумував він.

Натомість Людмила Сугак, виконуюча обов’язки Міністра юстиції, поділилася деталями того, як Мін’юст координує виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, яка включає 529 заходів, з них 110 стосуються сфери правосуддя. Масштаб проєкту демонструє рівень уваги до сфери, як з боку Європейського Союзу, так і з боку України.

За її словами, Міністерство юстиції забезпечує безперервний моніторинг виконання Дорожньої карти, утворивши міжвідомчі робочі групи, які на регулярних засіданнях обговорюють досягнення та виклики, узгоджують шляхи вирішення проблем після чого відбуваються консультації з ЄК. Такий формат дозволяє оперативно вирішувати спірні і проблемні питання та синхронізувати темпи реалізації з усіма партнерами.

"На практиці ми відчули, що виконання Дорожньої карти вимагає більше часу, дискусій та зусиль ніж ми передбачали під час розробки документу. Ми долаємо всі ці виклики з гідністю, тому що чітко бачимо спільну кінцеву мету: повна та якісна імплементація визначених Дорожньою картою завдань", - резюмувала Людмила Сугак.

Зі свого боку, Володимир Чабан, керівник компоненту "Судова реформа" Проєкту ЄС "Право-Justice", розповів про значення міжнародної технічної допомоги у реалізації судової реформи.

"Міжнародна технічна допомога - це не просто про фінансові ресурси. Це про інструменти, які Європейський Союз надає українським інституціям для впровадження реформ. Проєкт ЄС “Право-Justice” виступає партнером державних органів, адже поділяємо спільну мету - якісні та сталi зміни в системі правосуддя", - сказав він.

Володимир Чабан підкреслив, що Проєкт ЄС "Право-Justice" у тісній координації з бенефіціарами визначає пріоритети, реагує на їхні запити та забезпечує технічні рішення, необхідні для реалізації Дорожньої карти з питань верховенства права та інших європейських вимог. Масштаб завдань дійсно вражає - понад 500 заходів для досягнення більше ніж 100 стратегічних результатів.

"Саме така співпраця дозволяє рухатися вперед і досягати відчутних результатів", - підсумував він.

Відеозапис сесії "Діджиталізація сектору правосуддя".