Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-обговорення щодо питання оскарження дій державних та приватних виконавців

1212zoomtable.jpeg

12 грудня Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-обговорення “Оскарження дій державних та приватних виконавців: актуальна судова практика та законодавчі новели”. Учасниками заходу стали державні та приватні виконавці, представники суддівської гілки влади, банківської спільноти, адвокати.

“В процесуальні кодекси постійно вносяться зміни, але модель оскарження дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців лишається без осучаснення. Не дивлячись на технічність цього питання, воно має важливий вплив на нашу фінансово-економічну систему, системних кредиторів та боржників. Аналіз реєстру судових рішень показує, що в ньому є десятки тисяч справ за скаргами на дії приватних та державних виконавців. Це велике навантаження на судову систему. Тому варто дискутувати щодо нових підходів в оскарженні дій/бездіяльності приватних/державних виконавців”, - сказав Олег Михалюк, головний національний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Своїм баченням шляхів вдосконалення питання оскарження дій чи бездіяльності виконавців поділився Катілін Попов, міжнародний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice”. Він озвучив чотири концептуальні пропозиції.

Перша – розгляд таких скарг в спеціалізованих судах.

“Загальноєвропейським трендом є спеціалізація при відправленні правосуддя. Якщо говорити про Україну, то в питанні здійснення судового контролю за діями чи бездіяльністю виконавців немає спеціалізації- скарги можуть подаватись до будь-якого суду, тобто суду, який виніс рішення, що перебуває на виконанні. Я вважаю, що доцільно було б поміркувати щодо створення умов, за яких лише певно коло судів має право розглядає скарги на дії/бездіяльність виконавців або забезпечити рівномірний розподіл навантаження між усіма судами”, - сказав Катілін Попов.

Друга пропозиція - перед подачею скарги до суду на дії/бездіяльність приватного/державного виконавця, така скарга спочатку має потрапляти до виконавця. Такий крок створює передумови для скасування виконавчої дії виконавцем на підставі поданої скарги. “Третя пропозиція зводиться до перегляду доступу до касації при поданні скарг на дії чи бездіяльність виконавця, оскільки це суперечить природі касаційного перегляду, який має стосуватись норм матеріального права”, - додав Катілін Попов. Також він запропонував на законодавчому рівні зафіксувати стягнення судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність виконавця.

Під час свого виступу приватний виконавець м. Києва Андрій Авторгов звернув увагу, що завдання будь-якого судочинства – це поновлення порушеного права. Але боржники часто намагаються оскаржити дії приватних виконавців з формальних підстав.

“Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що в порядку судового контролю за виконанням судових рішень захист порушеного права можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження дійсно порушені, і скаржник використовує судочинство саме для такого захисту. Звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов'язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов'язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням. Ініціювання справи в порядку судового контролю за виконанням судового рішення не для захисту законних прав та інтересів є недопустимим”, - заявив Андрій Авторгов.

З актуальною судовою практикою щодо питання оскарження дій державних та приватних виконавців учасників заходу ознайомив Олег Ткачук, суддя Касаційного цивільного суду. (презентація для ознайомлення).

“Ті проблеми, які в державі існують з виконанням судових рішень, свідчать про необхідність вдосконалення судової практики. З початку діяльності Верховного суду в 2017 році наші зусилля були спрямовані на спрощення розгляду таких скарг, застосування принципу “процесуальної економії”. Задля уникнення масованої подачі скарг в різні суди - цивільні, господарські, адміністративні, була сформована судова практика, що скарги про оскарження дій виконавців мають розглядатись в адміністративних судах”, - сказав Олег Ткачук.

Під час свого виступу Олена Овчаренко, доктор юридичних наук, Дисциплінарний уповноважений приватних виконавців у 2019-2022 рр. відзначила, що якщо в перспективі у нас буде ефективна модель виконання – приватні і державні виконавці будуть сумлінно дотримуватись законодавства, то ми дійдемо виключно до судового контролю за їх діяльністю, а Верховний суд скарги про їх дії/бездіяльність буде переглядати лише у виключних випадках. Олена Фонова, суддя Господарського суду Луганської області, координаторка Донбаської регіональної ради з питань реформи правосуддя акцентувала, зокрема, увагу на доцільності збільшення строків розгляду судом скарги на дії виконавців.

За результатами онлайн-обговорення експерти Проєкту ЄС “Право-Justice” узагальнять всі озвучені учасниками заходу пропозиції та адресують їх Комітету Верховної ради з питань правової політики та Міністерству юстиції України для врахування в подальшій законотворчій роботі.