Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-круглий стіл щодо санкційної політики в Україні

11 квітня Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-круглий стіл “Санкції: законодавчі ініціативи та судова практика”. Учасниками заходу стали народні депутати, представники Міністерства юстиції України, Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Асоціації приватних виконавців України, Національної асоціації арбітражних керуючих України, Незалежної асоціації банків України, правники.

У своєму вітальному слові Ірина Жаронкіна, керівниця Компоненту з питань виконання та захисту прав власності Проєкту ЄС “Право-Justice” сказала, що метою заходу є аналіз розвитку санкційної політики в України та дослідження впливу санкцій на окремі процедури, зокрема, виконавчого провадження, банкрутства, та ознайомлення з міжнародним досвідом.

“Санкційна політика в Україні активно розвивається. Ми вже можемо побачити перші наслідки застосування санкцій, оцінити їх ефективність чи неефективність. Вже формується судова практика. На розгляд у Верховній Раді очікують декілька законопроєктів щодо застосування санкцій. Тому під час круглого столу ми ставимо за мету подивитись на розвиток санкційної політики в Україні, окреслити проблемні моменти та почути шляхи їх вирішення”, - сказала Ірина Жаронкіна.

Під час свого виступу Дмитро Жоравович, т.в.о. голови АРМА розповів, про результати діяльності Агентства щодо розшуку майна підсанкційних осіб. За його словами, за період існування санкційного механізму, АРМА опрацювала понад 5 тисяч запитів щодо суб’єктів, які опинились в українських санкційних списках. Він також звернув увагу на те, що необхідно на законодавчому рівні надати додаткові повноваження АРМА щодо підготовки та подання Уряду пропозицій стосовно застосування, скасування та внесення змін до санкцій, які вносяться Кабінетом Міністрів України на розгляд РНБО.

“Враховуючи повноваження, функціонал та інструментарій Агентства у сфері виявлення та розшуку активів підсанкційних осіб, АРМА необхідно надати такі повноваження. Адже Нацагентство збирає великі масиви даних щодо активів таких осіб і може оперативно та безпосередньо надавати Уряду інформацію з приводу доцільності запровадження, корекції та вдосконалення деяких обмежувальних заходів”, - сказав Дмитро Жоравович.

Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку окреслив актуальні законодавчі ініціативи, які вже перебувають на розгляді парламенту та ще напрацьовуються.

“Питання санкцій – надактуальне, оскільки є велика кількість питань і проблем, які потрібно розв’язати, щоб посилити нашу державу у складні часи боротьби проти російського агресора. До другого читання підготовлено зміни до санкційного законодавства та законодавства про управління державною власністю, які стосуються створення особливого порядку управління санкційними активами за принципом, коли можна оперативно продати стягнуте майна, а кошти направити у відповідні фонди подолання наслідків збройної агресії”, - сказав Олексій Мовчан. Він додав, що згідно законопроєкту № 8250 санкційні активи за рішенням суду будуть відразу переходити до Фонду державного майна і потім саме ФДМ зможе їх розподіляти. Також парламентар повідомив, що у парламенті дискутуються кілька концепції щодо управління арештованими активами. Одна з них передбачає реформу АРМА, тобто передачу частини її функцій, а саме можливість управляти арештованим майном до Фонду державного майна.

“Потрібно повертати ці активи на ринок, в економіку. На сьогодні лунає дуже багато претензій про те, що певні арештовані заводи, підприємства зупиняються, накопичують великі борги, тобто, фактично майно знищується. Ми цього дозволити не можемо, тому маємо виписати якісні процедури управління таким майном”, - відзначив Олексій Мовчан.

Сергій Демченко, народний депутат розповів про ще одну законодавчу ініціативу в сфері санкційної політики – законопроєкт №8392.

“Первісно законопроєкт стосувався утворення державного реєстру санкцій. Але потім до нього додалися норми, які, зокрема вирішують проблематику, з якою стикається Вищий антикорупційний суд при розгляді таких справ”, - розповів Сергій Демченко.

Детально про виклики та проблематику санкційного треку розповіла Агія Загребельська, керівниця напрямку мінімізації корупційних ризиків санкційної політики НАЗК.

“Перший виклик –санкційна інфраструктура, яка була розроблена в міжвоєнний час або період, коли не було такого інтенсивного застосування санкцій. Вона застаріла. Не відповідає викликам часу”, - сказала Агія Загребальська. Низку проблем, за її словами, створює відсутність єдиного реєстру санкцій. НАЗК створило портал “Війна та санкції”, що, на перший погляд, схожий на реєстр санкцій, але його не можна використовувати як офіційне джерело інформації.

Пані Загребельська акцентувала увагу на тому, що Україні варто зробити калібрування санкцій, враховувати ризики і наслідки для української економіки після застосування певних санкцій та чітко розуміти мету, з якою санкції застосовуються до конкретного суб’єкта.

“Для підвищення ефективності санкційної політики України потрібно вводити відповідальність за обхід санкцій. Відповідний законопроєкт знаходиться на розгляді у парламенті, але ще не ухвалений. Говорити про належне дотримання санкційного режиму у випадку, коли суб’єкт не несе жодної відповідальності за порушення, є неправильним”, - підкреслила Загребельська і розповіла про міжнародний досвід запровадження відповідальності за обхід санкцій.

Представниця НАЗК зауважила, що Україні варто напрацювати роз’яснення щодо застосування санкцій, а також створити зрозумілий порядок виходу із санкцій для суб’єктів санкції щодо яких досягнули своєї мети, тобто вони змінили свою поведінку. Ще однією проблемою, що гальмує санкційний трек, вона назвала відсутність єдиного органу, який би адміністрував весь санкційний процес, починаючи від калібрування санкцій і закінчуючи моніторингом, контролем.

“Важливою також є уніфікація санкційного треку України та партнерів. Потрібна синхронізація санкцій, оскільки це дозволить не лише мінімізувати шляхи їх обходу, але й стане потужним сигналом як агресору, так і третім країнам, які не долучились до санкційної коаліції”, - додала Агія Загребельська. За її словами, не вистачає й програмних інструментів, які дозволяють працювати з великим об’ємом даних. Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України розповів про застосування санкцій у процедурах банкрутства, коли боржник/кредитор є підсанкційною особою. Детально пояснив, які зміни та чому планують внести в Постанову №187 та окреслив новели законопроєкту №7442. Одна з них - на рівні змін до Кодексу з процедур банкрутства закріплена позиція, що кредитор, який перебуває під санкціями, позбавлений права голосу на момент застосування санкцій у вигляді блокування активів.

“Ми очікуємо законодавчого врегулювання і знаходимось на стадії роз’яснень в межах тих питань, які нам надходять”, - сказав Владислав Філатов.

Олена Волянська, експертка Проєкту ЄС “Право-Justice”, партнерка юридичної фірми LCF, під час свого виступу заявила, що існуюче регулювання у сфері банкрутства є недостатнім, якщо у справі про неплатноспроможність присутній підсанкційний суб’єкт.

“Банкрутство-важливий інститут економіки. У нього є кінцева мета. Обмежувальні санкції запобігають порушенням, які могли б виникнути у цій сфері. Але вони не говорять нам, як вирішити і остаточно досягнути цілей банкрутства”, - сказала Олена Волянська.

Костянтин Коломойцев, голова Секретаріату, Асоціація приватних виконавців України у своєму виступі зосередив увагу на конкуренції норм законодавства про санкції і про виконавче провадження. Він заявив, що застосування санкцій до боржника у виконавчому провадженні не має “скасовувати” обов’язковості судового рішення та позбавляти “добросовісного” кредитора права на його виконання. За його словами, особливості вчинення виконавчих дій у разі застосування санкцій до сторін виконавчого провадження мають бути законодавчо врегульовані та передбачати “запобіжники” від зловживання правами і виведення активів. Також Костянтин Коломойцев зазначив, що суди мають враховувати факт застосування певного виду санкції при ухваленні рішення про стягнення боргу або звернення стягнення на конкретне майно.

Василь Гей, експерт Комітету НАБУ з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів констатував, що той пласт питань, який регулює Постанова №187, доцільніше було б врегулювати на рівні закону. Також він окреслив законодавчі ініціативи, з якими виступала НАБУ щодо покращення процедур банкрутства та виконавчого провадження, в яких є підсанкційна особа.

“Ще у вересні 2022 року НАБУ зверталась до Кабміну, Мін’юсту та НБУ з ініціативою встановити виключення для тих виконавчих проваджень, які були розпочаті до 24 лютого 2022 року та кейсів про банкрутство, які перейшли у стадію ліквідаційної процедури. Це на нашу думку сприяло б захисту кредиторів, банків, оскільки повернені проблемні активи далі були б спрямовані на розвиток економіки країни”, - сказав Василь Гай.

Олександр Алєксєєнко, партнер юридичної фірми Nobles зробив огляд санкційного регулювання у Німеччині.

“У Німеччині створений єдиний орган, який відповідає за санкційну політику. Велика робота у цій сфері була перекладена на приватний сектор, оскільки була запроваджена вимога звітувати про санкції або зв’язок з підсанкційними особами. Вони мали подавати цю інформацію у відповідні реєстри. За порушення цього зобов’язання є санкція – не просто штраф, а навіть позбавлення волі”, - розповів Олександр Алєксєєнко.

Крістіна Шипоша, радниця практики захисту бізнесу, комплаєнсу та запобігання корупції юридичної фірми INTEGRITES звернула увагу на відсутність зрозумілого переліку критеріїв та підстав для застосування санкцій, а також відсутність механізму скасування санкцій т.з. “виходу з санаційного списку”.

“Закон обмежується формулюванням про можливість скасування санкцій тільки у випадку досягнення мети їх застосування. Водночас лишається абсолютно незрозумілим покроковий план для підсанкційних осіб, який особа могла пройти і потім бути виключеною з санкційного переліку. Наразі потрапляння в санкційний список є точкою неповернення”, - відзначила Крістіна Шипоша.

Інна Богатих, керівниця департаменту з питань санкційної політики Міністерства юстиції України підкреслила, що в Україні санкційна політика лише на стадії розвитку і потрібно ще прийняти багато змін, щоб запрацювало як цілісний механізм. Висловила сподівання, що незабаром у Верховну Раду України буде внесено законопроєкт “Про засади санкційної політики”, який, зокрема, передбачає створення певного органу, який буде основним у сфері санкційної політики.

Запис конференції