Проєкт ЄС "Право-Justice" провів круглий стіл щодо управління державною власністю

20 квітня Проєкт ЄС "Право-Justice" провів круглий стіл "Управління державною власністю: приватизація, ліквідація, корпоративне управління та комплаєнc". Учасниками заходу стали народні депутати, представники Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Фонду Державного майна України, Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), НАЗК, PwC Україна, НЕК "Укренерго", ДК "Укроборонпром", АТ "Укрзалізниця", Оператор ГТС України, Французька агенція міжнародної технічної допомоги “Експертиз Франс”.

Метою організації події стало вивчення викликів та перспектив в управлінні державними активами, обговорення шляхів посилення прозорості та підзвітності в управлінні державними підприємствами, ознайомлення з найкращими практиками корпоративного управління в державному секторі економіки, обговорення ролі приватного сектору в управлінні державними активами.

"В ході наших досліджень було встановлено, що одним з найбільших боржників в Україні є держава, а саме державні підприємства. Більш того, це захищений боржник. Десятиріччя мораторіів на виконання судових рішень, призвели до консервування величезної проблеми. Величезної саме в числовому виразі, а саме - більше трьох тисяч підприємств, які ми в сукупності називаємо державними, та мільярдах боргу, точна сума якого на разі не вирахувана", - сказала у вступному слові Ірина Жаронкіна, керівниця Компоненту з питань виконання та захисту прав власності Проєкту ЄС "Право-Justice".

Водночас вона додала, що сьогодні спостерігаються певні зрушення щодо формування політики управління державним майном, державними підприємствами, вирішення проблем накопиченого боргу.

Під час свого виступу Дмитро Наталуха, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку повідомив, що станом на сьогодні налічується понад 3500 державних підприємств. За його словами, у різні часи незалежності країни щодо цих підприємств велась діаметрально протилежна політика.

"За останні 30 років держава кидалась у крайнощі. Спочатку ми берегли кожне підприємство, як зіницю ока. Кожне підприємство здавалось стратегічним. Потім була інша крайність – рішення продавати все до останнього. На сьогодні, чи не вперше, з’явився певний баланс між трьома фундаментальними принципами держвласності – ліквідація, приватизація і ефективне управління державною власністю. І саме цей баланс передбачено у двох законопроєктах – №8205 і №8250", - розповів Дмитро Наталуха.

Він окреслив, що законопроєкт № 8205 дозволяє провести процес припинення державних підприємств максимально швидко і безболісно для держави, кредиторів, працівників. Також документ розблоковує приватизацію, передусім велику. Законопроєкт №8250, за словами Дмитра Наталухи, спрямований на проведення інституційної реформи Фонду Державного майна України.

"На сьогоднішній день підприємства розпорошені між десятками державних органів. Філософія законопроєкту №8250 полягає в концентрації державних підприємств в руках одного стейкхолдера. Щоб це була певна парасолька, під якою було б все, що має у назві слово “державний”, - додав Дмитро Наталуха.

Про законодавчу політику, яку проводить Україна в питання державної власності останні чотири роки, розповів Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Так, він повідомив, що вже було прийнято Закон України "Про оренду державного і комунального майна", який змінив підходи до процесів оренди держмайна, вони стали прозорими і конкурентними.

"Держава почала отримувати більше коштів від оренди своєї власності", - сказав Олексій Мовчан. Важливою парламентар назвав реформу про демонополізацію "Укрспирту", оскільки реалізація об’єктів "Укрспирту" склала левову частку доходів від загальної приватизації. Згадав політик і про Закон України про відміну списку заборонених до приватизації підприємств. Документ дав поштовх виходу підприємств на ринок.

Олексій Мовчан підкреслив, що народні депутати також посилили парламентський контроль за приватизацією. Відзначив народний обранець і ухвалення законопроєкту №4409, який вносить зміни до Кодексу України з процедур банкрутства саме в питаннях банкрутства державних підприємств, а також законопроєкт №6101, що стосується режиму управління корпоратизованих державних підприємств.

"Надзвичайно важливим було прийняття законопроєкту № 7451, який ми ухвалили минулого року. Він пришвидшив велику кількість приватизаційних процесів. Вже можемо побачити результати від його дії. За вісім місяців після прийняття цього закону державний бюджет отримав майже 2,6 млрд. грн, провівши лише 8% аукціонів. Для розуміння - всього за 5 років приватизації до держбюджету надійшло 10 млрд. грн. ", - пояснив Олексій Мовчан.

Парламентар ознайомив учасників круглого столу і з законопроєктами, над якими працює профільний комітет. Це, окрім законопроєкту №8250, законодавча ініціатива №4020 про перелік стратегічних для держави підприємств, заборонених до приватизації, законопроєкт № 5593д – реформа корпоративного управління, законопроєкт № 6102, яким ліквідовуються прогалини Закону "Про оренду державного майна".

"Ще маємо дві амбітні цілі – напрацювання законопроєкту про фонд національного багатства, щоб у держави була компанія з управління активами, яка інвестуватиме в перспективні проєкти, та законопроєкт щодо управління комунальною власністю", - повідомив Олексій Мовчан.

Олексій Соболев, заступник Міністра економіки України розповів, що політика Уряду має вектор на ліквідацію державних підприємств як форми.

"Така форма управління застаріла, незрозуміла, незручна та зарегульована. Потрібно йти шляхом корпоратизації, перетворення держпідприємств в акціонерні товариства, ТОВ або передавати до Фонду держмайна з метою подальшого виставлення на приватизацію", - сказав Олексій Соболев. Пан Соболев навів формулу, згідно якої кожна гривня приватизаційних надходжень, які йдуть в держбюджет, генерує чотири гривні інвестицій в ці активи. За його словами, Міністерство фіналізує напрацювання списку підприємств, які будуть заборонені до приватизації. Таких буде орієнтовно 120-150.

"Для компаній, що лишаться, будемо створювати механізми залучення часткової приватизації", - додав Олексій Соболєв. Олександр Кава, заступник Міністра фінансів України під час свого виступу навів статистику щодо кількості та секторального розподілу державних компаній в нашій країні та європейських країнах.

"В Україні близько 3600 державних підприємств, у Польщі – 2097 компаній у державній власності, у Швеції – майже 1700 підприємств, у Чехії – 142, у Словаччині – 39", - розповів Олександр Кава, зупинившись також на помилках, які були допущені під час приватизації державної та комунальної власності, зокрема в сфері енергетики та інфраструктури.

"Підвищення ефективності управління державною власністю та приватизацією – важливі напрямки. Потрібен зважений підхід, щоб вирішувати ті питання, які будуть сприяти розвитку нашої економіки, створенню робочих місць і покращенню якості життя наших громадян", - підсумував Олександр Кава.

Світлана Сухенко, керівниця експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інститутів Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції детально розповіла про причини введення та відʼємне значення мораторіїв на виконання судових рішень та банкрутство. "Мораторії не слугують своїй первісній меті щодо захисту інтересів держави, а навпаки, обтяжують державу новими боргами", - сказала Світлана Сухенко.

Віталій Жаріков, директор Департаменту відновлення платоспроможності та припинення діяльності підприємств Фонду державного майна України розповів про державні підприємства, які передаються в управління Фонду, особливості приватизаційних процедур. За його словами, на сьогодні до Фонду передано близько 2400 державних підприємств. З них: 660 – знаходяться на окупованій території або зоні активних бойових дій, 1358 - не представляють інтересу для приватизації (у 50% цих підприємств вартість активів наближається до обсягу заявлених будь-коли кредиторськими вимогами), по 270 - за результатами тріажа прийнято рішення про приватизацію або невдовзі буде прийнято, ще 150 – знаходяться в роботі (скоріш за все, залишаться у власності держави).

Олексій Таможанський, начальник управління менеджменту активів АРМА розповів про особливості управляння майном, яке потрапляє в Агентство.

"АРМА управляє арештованими активами в рамках кримінального провадження з метою збереження його економічної вартості. Основна ціль – забезпечення балансу між правом власності суб’єкта кримінального провадження і подальшою можливою компенсацією на випадок скасування арешту або визнання його не винним, щоб міг отримати своє майно або компенсацію, за обмеження які були на період досудового слідства. АРМА може реалізувати виключно рухоме майно і виключно за рішенням суду. Після реалізації грошові кошти акумулюються на депозитному рахунку. Лише у разі обвинувального вироку кошти зараховуються до державного бюджету", - пояснив Олексій Таможанський і додав, що за останні п’ять років було лише одне рішення суду щодо перерахування грошових коштів до місцевого бюджету в рахунок погашення збитків, завданих кримінальним провадженням.

Юрій Сверба, керівник управління формування доброчесності публічній і приватній сфері НАЗК описав стан та перспективи розвитку антикорупційного комплаєнсу на державних підприємствах.

"До чого ми рухаємось? До розробки, впровадження індивідуальних політик власності на підприємствах державної форми власності та розмежування функцій власника, регулятора та органу, що формує політику. Запровадження щорічного незалежного аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки. В усіх суб’єктах господарювання, в яких створено наглядові ради, є обов’язок передати щодо контролю за вжиттям антикорупційних заходів", - сказав Юрій Сверба.

Про організаційні трансформації ДК "Укроборонпром" розповів комплаєнс офіцер Концерну Микола Роєнко.

"Концерн знаходиться на стадії перетворення на акціонерне товариство. Біля 30 підприємств, що входять до складу концерну, вже перетворено у господарські товариства. Наступний крок – створення незалежної наглядової ради, до якої увійдуть три представники-незалежні члени і три представники держави. Далі будуть формуватись інструменти належного контролю", - розповів Микола Роєнко.

Комплаєнс офіцер "Укренерго" Гліб Бакалов розповів про корпоратизацію компанії та комплаєнс-політику підприємства. Про особливості широкого трактування поняття "комплаєнс" на "Укрзалізниці" розповіла комплаєнс офіцерка АТ Олена Ковальова.

Юрій Войцицький, комплаєнс офіцер Оператора ГТС України зауважив, що потрібно запозичувати європейські практики, які надають більше повноважень комплаєнс офіцерам.

Переглянути відеозапис круглого столу тут