Проєкт ЄС “Право-Justice” провів круглий стіл щодо транскордонного банкрутства

31 березня Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-круглий стіл “Виконання рішень іноземних судів та банкрутство з іноземним елементом: актуальна судова практика та подальший розвиток”. Серед спікерів заходу – представники Міністерства юстиції України, судді Касаційного господарського та Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, науковці Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, правники юридичної компанії Baker McKenzie, міжнародні експерти та представники Асоціації приватних виконавців України.

“Повномасштабна війна, складна економічна ситуація, енергетична криза призвели до погіршення рівня виконання зобов’язань, збільшення кількості банкрутств і відкриття проваджень про банкрутство не лише в Україні, але й інших європейських країнах. І така ситуація може призвести і до збільшення кількості звернень про визнання та виконання рішень іноземних судів, визнання іноземних процедур банкрутств в Україні”, - сказала під час вітального слова Ірина Жаронкіна, керівниця Компоненту з питань виконання судових рішень Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Вона також додала, що на під час даного круглого столу Проєкт має на меті дізнатись, чому в Україні на сьогодні досить малий попит на визнання іноземних процедур банкрутств, і які сформувались тенденції у сфері банкрутства з іноземним елементом в Україні.

Арне Енгельс, міжнародний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice” ознайомив учасників круглого столу з практикою застосування транскордонного банкрутства в країнах ЄС, зокрема в Німеччині. Він навів два кейси розгляду транскордонних банкрутств і резюмував, що європейське законодавство в даній сфері подекуди не дає відповіді на практичні питання.

"Можемо констатувати, що європейське законодавство щодо транскордонного банкрутства залишається досить недосконалим. Але законодавство вдосконалюється. Нещодавно Європейська комісія представила новий нормативно-правовий акт ЄС, пов’язаний саме з процедурами неплатоспроможності та банкрутства. Він більш детально прописує європейські вимоги до процедур неплатоспроможності та дає певні рекомендації для національного законодавства. Наскільки цей документ буде ефективним – покаже час", – зазначив Арне Енгельс.

Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України розповів, що на підписі у Президента знаходиться законопроєкт №4409 “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства”, в якому передбачена можливість застосування принципу взаємності, що розблоковує розгляд в Україні справ про транскордонне банкрутство та справ з іноземним елементом. Водночас він додав, що при напрацюванні якісних законодавчих змін важливе значення має судова практика.

“Дуже багато проблем і розбіжностей. І поки вони не виявляться під час судового розгляду, їх складно повноцінно оцінити і знайти вихід”, - сказав Владислав Філатов.

Він відзначив, що кількість справ з іноземним елементом в Україні збільшується. За його словами, активізувалась практика застосування субсидіарної, солідарної відповідальності у справах про банкрутство. Арбітражні керуючі все частіше віднаходять майно боржника в іноземних юрисдикціях і задовольняють вимоги кредитора.

Олександр Бірюков, доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка у своєму виступі окреслив три проблемних аспекти. Перший – неякісний офіційний переклад іноземного законодавства та міжнародних документів, що потім негативно позначається на практичному правозастосуванні. Другий – недоліки національного законодавства про транскордонне банкрутство, яке фактично “мертве в Україні”. Третій – небажання національних судів розглядати справи про транскордонне банкрутство.

“Українські суди відмовляються застосовувати українське і міжнародне законодавство у цій сфері. Показова справа №914/207/2015 року, яка пройшла всі інстанції і суд відмовив по всіх пунктах. Тому, на мою думку, не варто очікувати попит на транскордонні справи про банкрутство в Україні, коли суди роблять все можливе, щоб такі справи не зайшли до них на розгляд”, - сказав Олександр Бірюков.

Ксенія Прохур, радниця судової практики київського офісу міжнародної юридичної фірми Baker McKenzie у своєму виступі звернула увагу на проблему виконання судових рішень визначених в іноземній валюті. Вона повідомила, що вже понад рік як заблокована можливість виконання таких рішень. Справа в тім, що через повномасштабне вторгнення Росії в Україну НБУ ухвалив Постанову №18 від 24 лютого 2022 року “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”, якою по суті було обмежено продаж іноземної валюти фізичним особам, заборонено транскордонний переказ.

“Виключень, що це можна зробити, щоб виконати судове рішення відповідна Постанова не містить. Відповідно, виникла ситуація, коли органи ДВС та приватні виконавці не мають можливості купити іноземну валюту і переказати її на рахунки стягувача”, - розповіла Ксенія Прохур.

Темі негативних наслідків Постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року на виконання судових рішень присвятив свою доповідь Віталій Чепурний, голова Асоціації приватних виконавців України.

"Стягнення коштів на користь нерезидентів у тій валюті, в якій визначена заборгованість у рішенні суду (тобто іноземній) – це один із механізмів захисту іноземних інвесторів в Україні. Наразі ж виконавці не можуть купити валюту аби перерахувати її кредитору через постанову НБУ №18 від 24.02.2022, що порушує права кредитора (стягувача), а зобов’язання з боку України залишаються невиконаними”, – сказав Віталій Чепурний і додав, що АПВУ направила до НБУ пропозиції, що стосуються внесення змін до пункту 15 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”. ЭАбсолютно недопустимо, щоб підзаконний акт, у даному випадку Постанова НБУ, зупинили норму закону, яка передбачає виконання судових рішень", - додав приватний виконавець Андрій Авторгов.

Ольга Ступак, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду звернула увагу на процесуальні особливості щодо визнання та виконання рішення іноземного суду та міжнародних арбітражів, що можуть створювати непорозуміння та перешкоди для іноземних суб’єктів.

"Розгляд справи про визнання та виконання рішення іноземних судів може пройти три інстанції в судах національної юрисдикції, а стосовно міжнародних арбітражів – лише дві. Ми вважаємо, що нам потрібно привести до однієї інстанційної процедури розгляд цих питань", - відзначила Ольга Ступак.

Також вона розповіла, з якими складнощами стикаються національні суди при вирішенні питань про надання дозволу на виконання рішень іноземного суду та міжнародних арбітражів. Так, поки що відкритим лишається питання, як має діяти національний суд, коли на стадії прийняття заяви про надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду сторона боржника заперечує наявність рухомого майна на території України, а відповідно, заперечує юрисдикцію українських судів вирішувати це процесуальне питання. Ще одне важливе питання – чи була сторона, проти якої постановлене рішення, належним чином поінформована про розгляд справи в суді іноземної юрисдикції і чи мала можливість прийняти участь у розгляді цієї справи. Немає, за словами Ольги Ступак, однозначної відповіді на питання щодо меж судового контролю за виконанням рішень іноземних судів та міжнародних арбітражів, зокрема, чи може національних суд відстрочити, розстрочити чи змінити спосіб виконання рішення іноземного суду.

Олександр Банасько, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду презентував судову практику в справах про транскордонне банкрутство і зауважив, що власне Верховний суд сприяє визнанню процедур транскордонного банкрутства.

Відеозапис онлайн-круглого столу доступний тут.