Проєкт ЄС "Право-Justice" провів круглий стіл щодо пошуку шляхів покращення судово-експертної діяльності в Україні

13 квітня Проєкт ЄС "Право-Justice" провів онлайн-круглий стіл: "Строки проведення судових експертиз та матеріально-технічне забезпечення експертних установ". З початку 2023 року це вже третій захід, що стосується виявлення проблематики та пошуку шляхів вдосконалення інституту судової експертизи в Україні, організований Проєктом ЄС "Право-Justice". Учасниками круглого столу стали представники Міністерства юстиції України, НАБУ, експертних установ Мін’юсту, СБУ, Державної прикордонної служби, МВС, приватні судові експерти.

Наталія Ткаченко, директорка Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України під час свого виступу окреслила об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на строки проведення експертних досліджень. Зокрема, вона зауважила, що окрім компетенції судових експертів та проблем з матеріально-технічним забезпеченням, має місце невиправдане призначення експертиз з боку правоохоронних органів, коли слідчі намагаються собі полегшити роботу у розслідуванні проваджень і нерідко призначають експертизи, де немає потреби у застосуванні спеціальних знань судового експерта.

"Орієнтовно 30% експертиз не мають значення ні для розслідування, ні для вирішення питання по суті, а лише створюють додаткове навантаження на експертний корпус", - сказала Наталія Ткаченко. Також вона додала, що існує проблема з якістю призначення експертиз.

Говорячи про матеріально-технічне забезпечення експертних установ Міністерства юстиції України, Наталія Ткаченко повідомила, що починаючи з 2015 року ситуація покращилась, але все одно бракує необхідного обладнання. Окремо пані Наталія Подякувала Проєкту ЄС "Право-Justice" за надані експертним інституціям 3D-сканери та підкреслила важливість цього обладнання.

Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції детально розповів про новели законопроєкту №6284 "Про судово-експертну діяльність". За його словами, даний документ встановлює граничний строк проведення експертизи – 90 календарних днів. Для окремих видів експертиз він може бути подовжений, але не довше 150 днів. Він повідомив, що Мін’юст ініціював пропозицію щодо запровадження окремих бюджетних програм, які б стосувались організації, діяльності та утримання державних спеціалізованих експертних установ та запровадження єдиних стандартів для виконання експертиз. Такий крок, за його словами, дозволить поліпшити матеріально-технічне забезпечення експертних установ. На рівні закону, як повідомив Олександр Олійник, планується закріпити норму про відшкодування витрат участі експерта у судовому засіданні у цивільних і господарських справах, а також у частині підготовки судовим експертом письмових відповідей на запитання учасників судового процесу. Законопроєкт змінює підходи і до вартості судових експертиз – замість експерто-годин, які визначаються на початку кожного нового календарного року планується запровадження універсальної формули розрахунку вартості судових експертиз.

"Законопроєкт №6284 вирішує комплексно багато питань, зокрема, у ньому Уряд відходить від поняття "криміналістичного" виду експертиз, які на сьогодні проводять лише державні експерти. Таким чином, приватні експерти будуть допускатись практично до всіх видів судових експертиз, що дозволить покращити і строки їх проведення", - сказав Олександр Олійник.

Олег Назаров, заступник голови Всеукраїнської незалежної науково-дослідної експертної спілки акцентував увагу на проблематиці завантаженості судових експертів. Він повідомив, що завантаженість близько 80% судових експертів зашкалює і за умови продовження повномасштабної війни ця проблематика буде лише загострюватись.

"Завантаженість напряму пов’язана з кількістю судових експертів, їх мало", - сказав Олег Назаров. У якості шляхів вирішення проблеми він запропонував зробити доступ до професії судового експерта більш відкритою та доступною, ввести бронювання від мобілізації для судових експертів, які не є представниками державних спеціалізованих установ.

Проблематику завантаженості судових експертів та причини перевищення строків проведення судових експертиз у своєму виступі деталізував Владислав Федоренко, д.ю.н, заступник директора-завідувача Київського відділення Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса.

"Перевищення строків проведення судових експертиз і досліджень понад 90 календарних днів не є новою проблемою в судово-експертній діяльності. Але в умовах воєнного стану вона загострилась", - сказав Владислав Федоренко і назвав три причини, чому склалась така ситуація.

Перша – кількісне зменшення корпусу судових експертів з початку повномасштабної агресії РФ: 5-7% судових експертів – мобілізовані до ЗСУ, ТрО та інших військових формувань, близько 15% судекcпертів – покинули територію Україну, як біженці, 10% - пішли з професії з різних причин, зокрема, зменшення заробітних плат.

"Чи означає це, що ця ніша залишилась порожньою? Ні! Підбираються нові судові експерти. Але щоб підготувати експерта, який би міг писати висновки та брати участь в судових засіданнях потрібен час, як мінімум рік", - вказав Владислав Федоренко.

Друга причина – збільшення кількості судових експертиз та "перегрітість" окремих видів експертиз, пов’язаних з першочерговими завданнями досудового слідства – воєнними злочинами РФ та визначенням збитків зруйнованого або пошкодженого майна.

"У ННЦСЕ ім Бокаріуса у першому кварталі 2022 року надійшло на виконання 11602 експертизи, а у першому кварталі 2023 року – 18473, тобто збільшення на 40%, - навів статистичні данні Владислав Федоренко. – Найбільш " перегрітими " є проведення таких експертиз: балістичні та вибухотехнічні ≈ 600 проваджень на одного експерта, будівельно технічні ≈ 400, воєнні ≈ 300, товарознавчі ≈ 200, транспортно-товарознавчі ≈100, інженерно-екологічні ≈80, молекулярно-генетичні ≈ 40". Третя причина – стрес через війну та перевантаженість судових експертів, які працюють в режимі 24/7.

"На практиці це призводить до використання спрощених схем дослідження об’єктів, зниження повноти та якості використання засобів та методів судово-експертного дослідження, допущення технічних помилок, зокрема, описок в оформленні висновків експертів", - повідомив Владислав Федоренко.

Ігор Ярчак, керівник юридичного управління НАБУ розповів, що Бюро на законодавчому рівні підняло питання щодо можливості створення експертної установи при НАБУ.

Станіслав Любченко, начальник Центру судових і спеціальних експертиз від Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України зосередив свій виступ на усуненні проблеми невиправданого призначення судових експертиз та низькій якості підготовки матеріалів, що надсилаються на експертизи.
"Потрібно підвищувати кваліфікацію слідчих, ініціаторів, які призначають нам експертизи, шляхом поза вузівського навчання, участі в конференціях, круглих столах, тематичних лекціях. Також слідчі можуть використовувати можливість проведення огляду об’єктів, що направлятимуться на експертизу, із залученням спеціалістів, щоб на цій стадії визначитись з переліком об’єктів, які безпосередньо потрібно надавати судовому експерту, з переліком питань для експертизи", - сказав Станіслав Любченко.

Олександр Силкін, начальник Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України під час свого виступу погодився з попередніми доповідачами, що на збільшення термінів проведення судового експертизи значною мірою впливає підготовка слідчого, який призначає цю експертизу. Говорячи про матеріально-технічне забезпечення, зазначив, що Центр отримує необхідне сучасне обладнання зазвичай не за рахунок держфінансування, а як допомогу від іноземних партнерів.

Маргарита Журавльова, заступниця директора з експертної роботи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз озвучила публічний заклик до Мін’юсту щодо необхідності розширення штатного розпису для експертних установ та встановленні рівності в матеріально-технічному забезпеченні установ.

"Якщо було більше ставок, які ми можемо зайняти судовими експертами, ми б значно швидше виконували певні види експертиз. І нам не вистачає обладнання. Зараз у нас практично не працює хімічна лабораторія, оскільки немає необхідного обладнання", - сказала Маргарита Журавльова. Ігор Стародубов, президент ВГО "Союз Експертів України" підняв питання щодо надання матеріально-технічної допомоги експертам, які працюють в недержавних експертних установах. Також запропонував посилити курс держави на розвиток приватної судової експертизи.

Підсумовуючи дискусію під час круглого столу Ірина Жаронкіна, керівниця Компоненту з питань виконання та захисту прав власності Проєкту ЄС "Право-Justice" повідомила, що Проєкт ЄС "Право-Justice" проаналізує озвучені пропозиції та передасть їх Міністерству юстиції України та народним депутатам для напрацювання єдиного узгодженого законопроєкту про судово-експерту діяльність.

"Проєкт ЄС "Право-Justice" надав позитивну оцінку законопроєкту № 6284. Але до Верховної Ради надійшло ще декілька альтернативних законопроєктів. Тому народні депутати вирішили узагальнити кращі норми і виписати новий законопроєкт. Озвучені сьогодні пропозиції ми систематизуємо і передамо на розгляд Мін’юсту та народним депутатам, щоб законопроєкт про судово-експерту діяльність був прийнятий якомога швидше", - резюмувала Ірина Жаронкіна.