"Превентивна реструктуризація на практиці": за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбулася експертна дискусія

30 жовтня відбулася експертна дискусія "Превентивна реструктуризація на практиці". Захід організував Фонд "Безпечна Україна 2030" у межах гранту, наданого Проєктом ЄС "Право-Justice", що імплементується Expertise France. До дискусії долучилися арбітражні керуючі, судді, зокрема Верховного Суду, представники юридичної спільноти, бізнесу та міжнародні експерти з Франції, Німеччини, Бельгії й Хорватії. Учасники обговорили досвід впровадження процедури превентивної реструктуризації в різних країнах ЄС та можливості її ефективного застосування в Україні.

Олена Сукманова, президентка Фонду "Безпечна Україна 2030", наголосила, що адаптація європейських норм до українських реалій потребує зваженого та професійного підходу.

"Євроінтеграційний курс — це не просто політичний вибір, а основа нашого подальшого розвитку, зокрема в юридичній та економічній площині. Ми не можемо просто зробити "копіпаст" європейського законодавства. Україна має своє правове, ментальне та бізнесове середовище. Наше головне завдання – імплементувати Директиву 2019/1023 так, щоб вона реально працювала і приносила результати", – зазначила Олена Сукманова.

Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Виконання судових рішень і захист прав власності" Проєкту ЄС "Право–Justice", підкреслила, що Проєкт підтримував розроблення законопроєкту про превентивну реструктуризацію, а нині активно сприяє дослідженню практики його застосування та впровадженню інституту превентивної реструктуризації в Україні.

"Лише п’ять років минули від ухвалення Директиви 2019/1023, однак вже сьогодні можна певною мірою оцінити її ефективність, та побачити перші виклики та можливості. В Україні також починають з’являтися перші справи, тому обмін досвідом із практиками з країнами ЄС є надзвичайно цінним", – підкреслила Ірина Жаронкіна.

Наталія Тищенко, членкиня Ради Національної асоціації арбітражних керуючих України, наголосила, що превентивна реструктуризація — це не просто новий розділ у Кодексі з процедур банкрутства, а реальний інструмент підтримки бізнесу, який має запрацювати в Україні. Тому важливо вивчати досвід її застосування міжнародними партнерами.

"Разом зі спікерами ми мали змогу розглянути ключові аспекти – від ефективності процедур до критеріїв добросовісності боржників та ролі суду. Обговорити, як працює превентивна реструктуризація у різних країнах Європи", – зазначила Наталія Тищенко.

Крістоф Тевено, французький арбітражний керуючий, засновник юридичної фірми THEVENOT PARTNERS, розповів, що у Франції процедура превентивної реструктуризації застосовується вже майже два десятиліття – задовго до ухвалення Директиви 2019/1023.

"У нас рівень успішності превентивної реструктуризації становить близько 70% затверджених судом планів. Це реально допомагає зберегти бізнес і робочі місця. Найкраще ця процедура працює для компаній середнього розміру, які вчасно звертаються за допомогою", – зазначив Крістоф Тевено.

Своєю чергою, П’єр-Ів Де Гарвен, суддя, Президент Палати підприємств у скруті при Франкомовному комерційному суді Брюсселя, зауважив, що у Бельгії процедура превентивної реструктуризації частіше використовується середнім і великим бізнесом, однак рівень успіху поки нижчий, ніж у Франції.

Водночас Майя Праляк, суддя Палати інтелектуальної власності та банкрутства Комерційного суду Загреба, зауважила, що в Хорватії щороку розглядається близько 1500–2000 справ щодо превентивної реструктуризації, з яких 25% завершуються затвердженням плану, але лише 10% компаній продовжують успішну діяльність у довгостроковій перспективі. За її словами, успіх превентивної реструктуризації залежить від того, наскільки рано компанія визнає свої проблеми. Тому важливо показати, що ця процедура — не ознака провалу, а шлях до відновлення.

Арне Енгельс, адвокат, спеціаліст із банківського та ринкового права і реструктуризації з Німеччини, розповів, що у його країні Директиву про превентивну реструктуризацію імплементували відразу після ухвалення, однак її практичне застосування розвивалося повільно.

"У нас ця процедура досить складна й дорога, особливо для малого бізнесу. Але головна умова її успіху — довіра. Без неї жоден закон не спрацює. Кредитори мають розуміти, що відбувається, і вірити в процес", – підкреслив Арне Енгельс.

Учасники дискусії підсумували, що ефективна імплементація положень Директиви ЄС 2019/1023 в українське законодавство має стати не лише юридичною реформою, а й практичним інструментом збереження бізнесу, підтримки зайнятості та розвитку економіки України в умовах євроінтеграції.

Зауважимо, захід є частиною серії експертних зустрічей Фонду "Безпечна Україна 2030", спрямованих на підтримку впровадження положень Директиви ЄС 2019/1023 у національне законодавство та підвищення обізнаності ключових стейкхолдерів щодо процедур превентивної реструктуризації.

Ця ініціатива реалізується у межах гранту, наданого Проєктом ЄС "Право-Justice", що імплементується Expertise France, і включає низку аналітичних, навчальних та комунікаційних заходів, покликаних забезпечити ефективне впровадження нового інструменту для відновлення платоспроможності боржників на ранньому етапі.