За підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбувся захід, присвячений обговоренню стану суддівської незалежності в контексті європейської інтеграції України

24 жовтня у Києві відбувся захід "Стан суддівської незалежності в контексті європейської інтеграції України". Захід організував Проєкт ЄС "Право-Justice", що імплементується Expertise France, у співпраці з Вищою радою правосуддя та Посольством Франції в Україні.

До дискусії, важливою для досягнення стратегічного завдання Дорожньої карти у сфері верховенства права - посилення незалежності суддів та недопустимості втручання у їх діяльність під час здійснення правосуддя - долучилися народні депутати, судді, судді Верховного Суду, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, представники Державної судової адміністрації, Вищої ради магістратури Франції, Європейської мережі рад правосуддя, а також українські журналісти й експерти у сфері правосуддя.

Під час заходу суддя Браян О’Мур, член Ради Правосуддя Ірландії, член Виконавчого комітету Європейської мережі рад правосуддя, та Франс ван Дейк, професор, аналітик Офісу Європейської мережі рад правосуддя, презентували результати щорічного опитування Європейської мережі рад правосуддя щодо стану незалежності судової влади в країнах Європи. Далі учасники обговорили внутрішні та зовнішні фактори впливу на незалежність суддів, зокрема питання дисциплінарної відповідальності, процедур кадрового добору, навантаження суддів, взаємодії національних судів з судами ЄС, а також втручання у роботу суддів, інформаційних атак, медійній та громадській увазі до здійснення правосуддя.

Окрему увагу приділили французькому досвіду запобігання впливу на судову владу та обговоренню законодавчих і інституційних змін, необхідних для посилення суддівської незалежності в Україні в контексті євроінтеграції.

Варто зауважити, що Україна взяла участь у комплексному дослідженні, проведеному Європейською мережею рад правосуддя, вперше (загалом проводиться в 5 раз). На жаль, серед 30 країн, які брали участь в оцінюванні, Україна отримала найнижчий показник загальної незалежності - 5,9 бала з 10. Зокрема, серйозні виклики спостерігаються у сфері кадрових процедур, дисциплінарній практиці та захисту суддів від зовнішнього впливу.

Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, зазначив, що незалежність суду - це не просто ознака демократичної держави, це її фундамент. Без неї неможливо говорити ні про верховенство права, ні про довіру громадян до державних інституцій, ні про справедливість, яка сьогодні є надзвичайно затребуваною.

"Саме тому ми повинні відверто обговорювати внутрішні й зовнішні виклики, що стоять перед судовою системою, а також спільно шукати шляхи їх подолання - у тому числі через можливі законодавчі ініціативи. Зокрема, важливо звернути увагу на ті положення проєкту державного бюджету на 2026 рік, які викликають занепокоєння в суддівській спільноті через ризики для належного фінансового забезпечення суддів", - сказав він.

Денис Маслов, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, висловив думку, що тема незалежності суддів є однією з ключових для розвитку правової держави.

"Незалежність судді - це не абстрактне поняття. Це, перш за все, створення таких умов, за яких суддя може виконувати свою роботу без будь-якого тиску - у належному матеріально-технічному середовищі, з гідною оплатою праці, впевненістю у завтрашньому дні й повагою суспільства", - зазначив нардеп.

Під час свого виступу він пообіцяв врахувати питання належного фінансування судової влади під час розгляду бюджету на наступний рік, зокрема матеріального забезпечення суддів першої інстанції та працівників апаратів судів.

За словами Себастьєна Сюрена, тимчасового повіреного у справах Посольства Франції в Україні, принцип суддівської незалежності є невід’ємною складовою верховенства права. Водночас незалежність суддів має поєднуватися з підзвітністю, адже вони є частиною демократичного суспільства.

"Ми переконані, що динамічний баланс між незалежністю та підзвітністю потребує не лише законодавчих змін, а й інвестицій у людей, які працюють у судовій системі. Саме тому Європейський Союз і Франція підтримують Україну через програму "Право-Justice", яку імплементує Expertise France", - зазначив він.

Штефан Шльойнінг, керівник відділу співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні, наголосив, що зміцнення незалежності судової влади є центральним елементом ширшого порядку денного реформ, необхідного для членства в ЄС. Без судової системи, яка працює вільно від політичного впливу, протистоїть корупції та користується довірою громадськості, ефективне застосування законодавства ЄС буде неможливим.

"Реформа судової влади та гарантія її незалежності є наріжним каменем європейської інтеграції України. Ми бачимо прогрес, досягнутий Україною протягом останніх років, і Європейський Союз продовжуватиме підтримувати ці зусилля через наші програми, включаючи флагманський проект ЄС у сфері верховенства права – "Право-Justice""", – заявив він.

Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice", звернула увагу на те, що Європейська мережа рад правосуддя у своїй Ризькій декларації 2025 року підкреслила: громадяни повинні розуміти, що незалежний суд - це не привілей суддів, а їхня особиста гарантія безпеки, справедливості та економічної стабільності.

"І це, власне, наша спільна мета. Ми маємо зробити так, щоб поняття “незалежність суду” перестало бути лише темою професійних обговорень і стало частиною громадянського усвідомлення. Щоб люди розуміли: сильна, незалежна судова влада - це запорука того, що бізнес працює в прогнозованому середовищі, що держава виконує свої зобов’язання, а права кожного громадянина реально захищені", - сказала керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".

Жан-Батіст Аке, магістрат Вищої ради магістратури Франції, розповів, що важливою особливістю французької системи є єдність суддів і прокурорів. Вони належать до одного корпусу магістратів і мають спільну підготовку. Магістратом можна стати виключно за результатами відкритого конкурсу, що унеможливлює політичний вплив.

"Зазвичай такі конкурси ґрунтуються виключно на професійних здібностях людини, а не на впливах чи політичній вазі кандидата, який прагне стати магістратом. Саме тому, на мою думку, у Франції це є однією з головних передумов незалежності судової влади", - сказав він.

Також він відзначив роль належного фінансування у забезпеченні незалежності судової влади.

"Якщо суддів не вистачає або їхня робота недооцінена, система втрачає стійкість і стає легкою мішенню для тиску. Так само важливо забезпечити ресурси для комунікації, адже судова влада має вміти відповідати на суспільні виклики і захищати себе від спотворених інтерпретацій. Побудова незалежності - це постійний процес, який ніколи не можна вважати завершеним", - вважає він.

Також у межах заходу Віргіліус Валанчюс, старший міжнародний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice", виступив з доповіддю про співпрацю між національними судами та судами ЄС . Ольга Срібняк, заступниця керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice", взяла участь у модерованій дискусії, присвяченій законодавчим та інституційним змінам, необхідним для посилення суддівської незалежності. Своєю чергою, Володимир Чабан, керівник компоненту "Судова реформа" Проєкту ЄС "Право-Justice", модерував панельну дискусію "Зовнішні фактори впливу на незалежність суддів".