За підтримки Проєкту "Право-Justice" видали та презентували український переклад Регламенту ЄС 2015/848 про неплатоспроможність
11 грудня Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду та Проєкт ЄС "Право-Justice" провели обговорення щодо застосування процедур транскордонного банкрутства в Україні та презентували український переклад Регламенту (ЄС) 2015/848 про провадження у справах щодо неплатоспроможності. У межах заходу було окреслено ключові положення Регламенту та перспективи його застосування господарськими судами України. До дискусії долучилися судді господарських судів, народні депутати, представники Міністерства юстиції України, правники та науковці.
"Регламент (ЄС) 2015/848 є важливим для формування сучасного підходу до транскордонного банкрутства в Україні. Представлення його українського перекладу, підготовленого за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice", сприятиме однаковому розумінню положень серед суддів, арбітражних керуючих, адвокатів і науковців та стане кроком до уніфікації правозастосовної практики", — заявила Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, підкреслив важливість системної взаємодії між законодавчою та судовою гілками влади у питаннях адаптації українського законодавства до стандартів ЄС.
"Якісна взаємодія та адаптація українського законодавства до стандартів ЄС є ключовими для ефективного впровадження процедур банкрутства та захисту прав кредиторів. Лише професійне обговорення та поступовість дозволяють створювати життєздатне законодавство, яке відповідає українським реаліям і європейським стандартам", — зазначив він.
Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice", зауважила, що переклад українською мовою Регламенту ЄС про транскордонні процедури неплатоспроможності є надзвичайно важливим, оскільки дає змогу учасникам процесу працювати з автентичним текстом, узгоджувати термінологію та уникати різночитань.
"Особливо актуально це питання постало під час війни, коли фізичні та юридичні особи переміщують активи за кордон, що створює ризики юрисдикційних конфліктів. Саме від роботи судів залежатиме якість і сталість правозастосування, яку Європейська комісія оцінює особливо ретельно. Переклад документа — лише перший крок. Наступним ключовим завданням стане навчання суддів та арбітражних керуючих для забезпечення спільного розуміння і правильного застосування Регламенту в Україні. Наша мета — не лише технічна експертиза, а формування сучасної та ефективної системи банкрутства, узгодженої з європейськими стандартами, яка здатна витримати виклики, зокрема в умовах війни", — заявила Оксана Цимбрівська.
Своєю чергою, Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Виконання судових рішень та захист права власності" Проєкту ЄС "Право-Justice" та модераторка обговорення, зазначила про важливість перекладу Регламенту з метою доступу до нього фахівців, оскільки наразі він не входить до бази офіційних перекладів актів права ЄС.
"Підготовка перекладу стала нагодою для аналізу стану транскордонного банкрутства в Україні, включно з оцінкою нормативно-правового регулювання, судової практики, позицією Міністерства юстиції та науковими напрацюваннями", — сказала Ірина Жаронкіна.
У межах заходу судді КГС ВС Володимир Погребняк та В’ячеслав Пєсков окреслили стан нормативно-правового регулювання транскордонного банкрутства, наявні прогалини та проблемні аспекти, а також актуальну судову практику і перспективи застосування положень Регламенту. Сергій Донков, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, розповів про практичні аспекти визнання іноземних процедур банкрутства та перспективи адаптації національного законодавства до європейських стандартів. Олександр Бірюков, професор кафедри міжнародного приватного права інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, висвітлив міжнародне регулювання транскордонного банкрутства та можливості адаптації кращих практик держав-членів ЄС в Україні.
Учасники обговорення відзначили, що захід став важливим кроком у гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами та розвитку сучасної системи банкрутства.