У Львові відбулася фахова дискусія щодо реформи правничої освіти

3 квітня у Львові за ініціативи Проєкту ЄС "Право-Justice" у співпраці з Українським католицьким університетом відбувся круглий стіл "Реформа правничої освіти як умова верховенства права, демократії та євроінтеграції України". Захід об’єднав представників академічної спільноти, державних інституцій, медіа, експертного середовища та міжнародних партнерів для обговорення досягнень і викликів щодо реформування системи підготовки правників.

Зокрема, з-поміж системних проблем, які тривалий час стримували розвиток правничої освіти визначили:

• розрив між кількістю випускників і якістю їхньої підготовки;
• відсутність чіткого інституційного розмежування між правничою освітою та підготовкою кадрів для органів безпеки та правопорядку;
• потребу у посиленні практичної складової навчання та академічної доброчесності.

Зі свого боку, Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice", наголосила, що реформа правничої освіти є критично важливою не лише для розвитку системи правосуддя, а й для просування України у процесі євроінтеграції.

"За останні 10 років Україна досягла значного прогресу у реформуванні системи правосуддя і перейшла до переговорного процесу про вступ до ЄС. Водночас недостатньо уваги було приділено тим, хто наповнюватиме цю систему в майбутньому - майбутнім правникам. Якщо ми хочемо не витрачати роки на виправлення системи, ми маємо починати з її основи - з правничої освіти. Саме там формується майбутній суддя, прокурор, адвокат. Сьогодні ця реформа є частиною переговорного процесу: Україна має виконати interim benchmarks щодо якості правничої освіти та доступу до професії. І це не рекомендації - це умови подальшого руху до ЄС", - підкреслила Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".

Водночас Світлана Хилюк, декан факультету права Українського католицького університету, національна експертка Проєкту ЄС “Право-Justice” додала, що якісна правнича освіта є однією з передумов наближення України до європейських стандартів правосуддя.

"Реформа правничої освіти - це насамперед про якість. Сьогодні перед нами стоїть завдання подолати розрив між кількістю випускників і рівнем їхньої підготовки, забезпечити відповідність освітніх програм європейським стандартам та сформувати середовище, в якому ключовими є академічна доброчесність, критичне мислення і практичні навички", - зауважила Світлана Хилюк.

Також учасники дискусії окрему увагу приділили стратегічним орієнтирам реформи:

• інституційному розмежуванню правничої освіти та підготовки кадрів для органів безпеки та правопорядку;
• підвищенню стандартів якості навчання та відбору студентів;
• оновленню змісту освіти відповідно до кращих європейських підходів;
• посиленню ролі практичних навичок та етики у підготовці правників.

Крім того, у межах круглого столу презентували аналітичний звіт щодо розмежування правничої освіти та підготовки фахівців для органів правопорядку в контексті євроінтеграції України.

"Ми говоримо не просто про зміну освітніх програм, ми говоримо про зміну підходу до змістовного наповнення освітніх програм у контексті формування якісної та ефективної системи доступу до правничої професії. Чітке розмежування юридичної освіти та підготовки фахівців для органів правопорядку, підвищення освітніх стандартів і посилення практичної складової у підготовці правників - це ті кроки, які дозволять сформувати ефективну систему правосуддя та утвердити принципи верховенства права в Україні", - підсумував Андрій Бойко, професор факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія", національний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice".

Зауважимо, реформа правничої освіти є одним із важливих викликів для нашого суспільства на шляху до формування якісної правової системи, забезпечення справедливого правосуддя та захисту прав людини і основоположних свобод. Серед ключових проблем реформи правничої освіти, як зазначено у Дорожній карті з питань реформування верховенства права, є інституційне розмежування освіти правників та підготовки фахівців органів правопорядку. На необхідності інституційного розмежування освіти правників та підготовки фахівців органів правопорядку також наголошувала Єврокомісія у своїх звітах "Ukraine Report" за 2023 та 2024 рр., у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.