У Києві відбулася міжнародна конференція "Об’єднані заради справедливості"

7 травня у Києві відбулася Міністерська зустріч Діалогової групи з питань відповідальності для України та Міжнародна конференція "Об’єднані заради справедливості. Відповідальність за злочини проти цивільного населення".

Захід, організований Офісом Генерального прокурора та Урядом Нідерландів за підтримки європейських та міжнародних партнерів, об’єднав представників українських державних інституцій, міжнародних організацій, урядів партнерських держав, експертного середовища та громадянського суспільства навколо спільної мети - посилення міжнародної співпраці у сфері притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, вчинені внаслідок агресії РФ проти України.

Однією з ключових під час конференції стала панель Міністерської діалогової групи, присвячена гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами кримінального права після ратифікації Римського статуту.

Під час дискусії учасники обговорили прогрес у приведенні Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема щодо визначення воєнних злочинів, злочину агресії, а також посилення гарантій захисту жертв і свідків.

Окрему увагу приділили викликам імплементації міжнародного гуманітарного та кримінального права в українську правову систему, узгодженню із стандартами ЄС щодо прав потерпілих та Люблянсько-Гаазькою конвенцією про взаємну правову допомогу, а також вивченню кращих міжнародних практик.

У межах панелі виступила Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice". Вона наголосила, що ключовим виміром гармонізації є не лише узгодження норм, а зміна підходу до потерпілого в кримінальному процесі.

"Гармонізація українського кримінального законодавства з міжнародними стандартами - це вже не теоретична вправа. Це юридичне зобов'язання України на шляху до ЄС. Але найважливіше - не лише формальне узгодження норм, а зміна підходу в системі правосуддя: як слідчі, прокурори, судді та адвокати бачать потерпілого в кримінальному процесі. Людиноцентричний підхід має бути в центрі правосуддя", - наголосила Оксана Цимбрівська.

Крім того, вона закликала держави-члени активніше долучатися до ратифікації Люблянсько-Гаазької конвенції, наголосивши, що лише широка участь держав дозволить цьому інструменту запрацювати на повну силу в справах про міжнародні злочини.

Також у межах конференції учасники обговорили:

• стратегічний розвиток розслідування міжнародних злочинів;
• злочини на тимчасово окупованих територіях;
• злочини проти українських дітей;
• атаки РФ на критичну інфраструктуру.

Тема використання БПЛА для прицільних ударів по цивільному населенню стала центральною під час панелі "Озброєння неба: БПЛА та прицільні удари по цивільному населенню". Відкриваючи дискусію, Тінатін Голетіані, старша міжнародна експертка, керівниця підкомпоненту "Боротьба з міжнародними злочинами" Проєкту ЄС "Право-Justice", звернула увагу на масштаб та системність таких злочинів.

"Небо над Україною було перетворено на зброю. Тисячі ударів дронами по житлових будинках, лікарнях та школах не можуть бути пояснені жодною військовою необхідністю. Документування, розслідування та кримінальне переслідування ударів безпілотників по цивільному населенню є складним завданням не лише через складність і постійну еволюцію різноманітних технологій, але й коли йдеться про встановлення умислу та атрибуції в усьому спектрі кримінальної відповідальності: від тих, хто формує політику та постачає засоби, до тих, хто наказує або підбурює до вчинення цих злочинів, і аж до тих, хто безпосередньо здійснює їх на місці", - наголосила Тінатін Голетіані.

Зокрема, у межах панелі було досліджено проблеми, пов’язані з документуванням та розслідуванням таких атак, особливо враховуючи їхню частоту, точність та технологічний характер, що постійно розвивається.

У фокусі обговорення також були докази, що свідчать про навмисний та масштабний характер атак, а також питання правової кваліфікації цих дій, зокрема як тероризму або злочинів проти людяності.