За підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" розроблено Дорожню карту реалізації ветеранської політики в системі пробації
21 травня відбулася презентація Дорожньої карти реалізації ветеранської політики в системі пробації, розробленої ДУ "Центр пробації" за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" у співпраці з Міністерством у справах ветеранів України та LEAD Foundation. У заході взяли участь представники Міністерства юстиції України, ДУ "Центр пробації" та її регіональних філій, а також експерти Проєкту.
"Цей захід - не просто презентація документа, а старт системної роботи в межах одного з пріоритетних напрямів діяльності ДУ "Центр пробації" — реалізації ветеранської політики. Сьогодні суб’єктами пробації є понад 1600 ветеранів та осіб із бойовим досвідом, і ми розуміємо, що ця цифра, на жаль, зростатиме. Саме тому важливо вже зараз напрацьовувати дієві інструменти ресоціалізації та реінтеграції наших захисників і захисниць. Сподіваємося, що Дорожня карта стане основою для спільного пошуку практичних рішень, які система пробації зможе ефективно застосовувати у своїй щоденній роботі", - зазначив Микола Рудик, в.о. директора ДУ "Центр пробації".
Своєю чергою, Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice" наголосила, що розвиток ветеранської політики є важливою складовою сучасної системи пробації.
"Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення, ветеранська політика стала одним із ключових напрямів державної політики. Сьогодні Україна переходить від підходу, зосередженого переважно на соціальних виплатах, до комплексної системи підтримки ветеранів із фокусом на реабілітацію, розвиток сервісів та адаптацію державних інституцій до нових викликів. Для системи пробації це питання особливо актуальне, адже йдеться не лише про роботу з людьми, які мають бойовий і травматичний досвід, а й про готовність самої інституції змінюватися та відповідати на нові потреби", - зазначила Ірина Жаронкіна.
Тетяна Данилів, експертка зі стратегічного планування Проєкту ЄС "Право-Justice", розповіла, що Дорожня карта напрацьовувалася у партисипативному форматі із залученням усіх ключових стейкхолдерів — представників системи пробації, ветеранів і ветеранок, Міністерства юстиції України, Міністерства у справах ветеранів України, міжнародних і громадських організацій. Під час роботи використовувалася методологія управління, орієнтованого на результат, яку застосовують міжнародні організації та європейські країни. Такий підхід передбачав послідовну роботу — від визначення ключових змін і стратегічних цілей до формування операційних завдань, системи показників та плану реалізації.
"До процесу розробки документа долучилися понад 60 учасників, а сама Дорожня карта містить не лише стратегічне бачення, а й детальний план заходів із визначеними відповідальними, часовими рамками та індикаторами оцінки ефективності її реалізації", - зазначила Тетяна Данилів.
Анатолій Осадчий, заступник директора з питань ветеранської політики ДУ "Центр пробації", окреслив стратегічні цілі документа, серед яких — забезпечення рівного доступу ветеранів і ветеранок до індивідуально орієнтованого супроводу та підтримки, підвищення ефективності роботи системи пробації на основі найкращих практик для запобігання повторним правопорушенням, а також інформування суспільства й ключових стейкхолдерів про можливості ресоціалізації ветеранів без стигматизації.
"Реалізація Дорожньої карти має посилити інституційну спроможність системи пробації, підвищити ефективність ресоціалізації ветеранів, знизити ризики повторних правопорушень та сформувати сучасну модель підтримки ветеранів у системі правосуддя", - наголосив Анатолій Осадчий.
Своєю чергою, Олена Кочура зауважила, що план заходів Дорожньої карти є динамічною складовою, яка переглядатиметься та коригуватиметься залежно від нових викликів, безпекової ситуації та потреб системи.
"Реалізацію Дорожньої карти відстежуватимуть не лише за кількісними, а й за якісними показниками, щоб враховувати не тільки кількість проведених заходів, а насамперед їхню реальну ефективність та вплив на реінтеграцію ветеранів і ветеранок у суспільство", - підсумувала Олена Кочура.