За підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" проведено та презентовано дослідження щодо судового контролю у виконавчому провадженні
9 березня громадська організація "Міжрегіональний експертний центр "ПРО ДЖАСТІС"" презентувала результати дослідження "Юрисдикційний аналіз судового контролю в Україні", проведеного за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice". Документ присвячений функціонуванню процедури судового контролю за виконанням судових рішень, зокрема такому важливому інструменту, як звіт про виконання.
До обговорення результатів дослідження долучилися судді, зокрема Верховного Суду, члени Вищої ради правосуддя, представники Державної судової адміністрації, приватні виконавці, науковці та експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".
Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice", наголосила на масштабах проблеми виконання судових рішень в Україні та, як наслідок, важливості подальшого розвитку інституту судового контролю.
"За даними Міністерства юстиції України, загальна сума заборгованості за рішеннями, що перебувають на виконанні Державної виконавчої служби та приватних виконавців, перевищує 1 трильйон гривень. Лише у соціальних і пенсійних справах йдеться про заборгованість у 85 мільярдів гривень. Це близько 700 тисяч невиконаних рішень. Тож проблема невиконання та тривалого виконання судових рішень має не лише кількісний і часовий вимір, а й значний фінансовий масштаб. Саме тому посилення судового контролю за виконанням рішень, запроваджене у 2024 році, є важливим кроком", - зазначила Ірина Жаронкіна та підкреслила, що подібні дослідження допомагають проаналізувати практику та напрацювати ефективні підходи до забезпечення виконання судових рішень.
Дмитро Луспеник, в.о. Голови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду заявив, що проблема несвоєчасного виконання рішень судів тривалий час залишається системним викликом для України, і на це звертає увагу Комітет Міністрів Ради Європи у своїх щорічних звітах. Тому важливо мати ефективні механізми контролю за виконанням судових рішень.
"Своєчасне й належне виконання судового рішення є ключовим елементом верховенства права, адже судовий процес не завершується його ухваленням - важливо забезпечити реальне виконання. Саме тому розвиток ефективних механізмів судового контролю, зокрема такого інструменту як подання та розгляд звіту про виконання судового рішення, має особливе значення", - сказав Дмитро Луспеник.
Роман Чумак, голова ГО "МЕЦ "ПРО ДЖАСТІС"", розповів, що метою дослідження було комплексно оцінити процедуру судового контролю в різних юрисдикціях.
"Ми ставили перед собою амбітне завдання - проаналізувати механізм судового контролю одночасно через призму судової практики та соціології. Дослідження дозволило побачити, яких результатів уже досягнуто в адміністративній юрисдикції, як цей інструмент починає застосовуватися у цивільній та господарській, з якими викликами стикається практика і в якому напрямі можна вдосконалювати цей механізм", - зазначив він.
Організатори дослідження розповіли, що воно базується на комплексному підході, що поєднує кілька методів аналізу. Зокрема, проведено соціологічне опитування майже 500 респондентів - суддів, позивачів і відповідачів, проаналізовано судову практику за 2021-2025 рр., а також результати експертних дискусій, законодавство та наукові джерела. Така методика дозволила всебічно оцінити функціонування інституту судового контролю та забезпечити репрезентативність і практичну цінність висновків.
Зі свого боку, Олена Фонова, заступниця голови ГО "МЕЦ "ПРО ДЖАСТІС"", презентувала основні висновки дослідження щодо переваг та проблемних аспектів процедури судового контролю та окреслила вектори подальшого розвитку.
"Дослідження підтвердило, що судовий контроль в Україні залишається ключовим інструментом гарантування прав і свобод, проте його практична ефективність нерівномірна у адміністративному, цивільному та господарському процесах. Основні проблеми - формалізація розгляду звернень і скарг, нечіткість процесуальних строків, фрагментарна цифровізація, недостатня відповідальність за невиконання ухвал та системний дефіцит фінансування. Пріоритетами його вдосконалення мають стати процесуальна визначеність, прозорість і цифровізація процедур, а також персональна відповідальність суб’єктів контролю", - зазначила Олена Фонова.
Серед пропозицій учасників дослідження щодо подальшого реформування інституту судового контролю - законодавче подолання суддівської дискреції. Пропонується внести зміни до статті 382 Кодекс адміністративного судочинства України, передбачивши обов’язок, а не право суду встановлювати контроль за виконанням рішень проти органів влади, а тягар доказування перенести на орган влади. Важливою також є уніфікація терміну "судовий контроль" у всіх кодексах (ЦПК, КАС, КПК України). Також наголошується на необхідності бюджетних гарантій, які забезпечать реальні виплати за рішеннями судів.
Ще одна ініціатива – запровадження інституту астренту: автоматичної грошової санкції за кожен день зволікання щодо рішень зобов’язального характеру.
Дослідження також показало, що 77% респондентів підтримують створення єдиної електронної системи в межах "Е-суд" з автоматизованим трекінгом, електронними виконавчими документами та публічними дашбордами для прозорості процесу. Задля подолання браку знань в учасників процесу та формування єдиної практики застосування судового контролю пропонується створити навчальну екосистему.
Підсумовуючи, учасники презентації наголосили, що результати дослідження можуть стати основою для подальшого вдосконалення інституту судового контролю та напрацювання рішень, які сприятимуть більш ефективному виконанню судових рішень в Україні.