Проєкт ЄС "Право-Justice" провів круглий стіл щодо реформи адвокатури в Україні

За ініціативи Проєкту ЄС "Право-Justice" відбувся круглий стіл, присвячений реформі адвокатури в Україні. Це - перша подібна зустріч, починаючи з 2018 року. Він мав на меті виявити ключові виклики і можливості для реформування, розробити практичні рекомендації на основі найкращих європейських практик, а також зміцнити діалог між зацікавленими сторонами щодо майбутнього адвокатури в Україні.

Участь у заході взяли представники Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Офісу Президента, Представництва ЄС в Україні, Національної асоціації адвокатів України, а також громадських організацій, адвокати, науковці, національні та міжнародні експерти.

Володимир Ватрас, нардеп, голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги комітету Верховної Ради України з питань правової політики, запевнив, що парламент робить все належне для зміцнення гарантій адвокатської діяльності та правового статусу адвоката, а також наближення відповідного законодавства до європейських стандартів.

На його думку, жодна реформа адвокатури не може відбуватися без, власне, адвокатів, а також без дотримання верховенства права та конституційних гарантій органів адвокатури.

"Також ми маємо враховувати ініціативи наших іноземних партнерів, але лише з позицій українського законодавства та адвокатури", - підкреслив він.

Асьєр Сантільян Лузуріага, керівник відділу "Європейська інтеграція, належне управління та верховенство права, громадянське суспільство" Представництва ЄС в Україні, підкреслив, що на шляху України до Європейського Союзу адвокатура не може залишатися осторонь.

"Її функціонування має узгоджуватися з правилами та принципами ЄС. Тож, усе відповідне українське законодавство потрібно гармонізувати з чинними європейськими стандартами та передовим досвідом. Цей процес має здійснюватися шляхом інклюзивних консультацій з органами Національної асоціації адвокатів України", - сказав він.

За його словами, про необхідність реформи адвокатури в Україні наголошується у низці євроінтеграційних документів таких, як Звіт Єврокомісії у межах Пакета розширення ЄС-2024, скринінговий звіт першого кластера "Основи" та Дорожня карта з питань верховенства права, яку нещодавно прийняла Україна. Зокрема, остання передбачає розробку та прийняття нового профільного закону до кінця 2026 р. Тож, для виконання цього завдання ЄС готовий допомогти з узгодженням українського законодавства з відповідними директивами.

Також дипломат закликав Національну асоціацію адвокатів України оголосити конкурс на дві вакантні посади членів Вищої ради правосуддя, адже зволікання з цим рішенням негативно впливає на роботу конституційного органу суддівського врядування.

Своєю чергою, Віктор Дубовик, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України, розповів про нинішні проблеми адвокатури, які потребують нагального вирішення. За його словами, це - насамперед доступ до професії, а також фінансова звітність, дисциплінарна відповідальність та самоврядування.

"Можливо, нам потрібні спільні принципи самоврядування, які будуть розповсюджуватися на всі правничі професії. Ми не кажемо, що вони мають бути однаковими, але вони мають бути спільними і схожими. Ми не можемо казати про те, що можна вічно займати одні й ті самі посади голів самоврядних організацій. Ми кажемо про виборність, про змінність - демократичний принцип, що покладений в основу Європейського Союзу. Він має бути закріплений", - наголосив він.

Зі свого боку, Лідія Ізовітова, президентка Національної асоціації адвокатів України, розкритикувала деякі положення Дорожньої карти з питань верховенства права, зокрема у частині реформи адвокатури, та заявила, що її затвердження відбулося без попередніх консультацій з НААУ. Натомість вона запропонувала порівняти чинну модель інституту адвокатури із стандартами Ради Європи, що знайшли своє втілення у Конвенції про захист професії адвоката.

"Я хочу повідомити всіх, що адвокатура готова до конструктивного діалогу, але на основі реальних міжнародних європейських стандартів", - підкреслила вона.

Водночас Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, зауважив, що Дорожня карта має стратегічний характер, тому вона розроблялася за активної участі Офісу Президента та Єврокомісії.

Також він поінформував, що вже зараз Міністерство юстиції як головний виконавець створює широку робочу групу з напрацювання відповідного законопроєкту щодо реформування адвокатури.

"Ми б хотіли, щоб до складу цієї робочої групи увійшли як представники професії, тобто самі адвокати, так і народні депутати, представники уряду, Офісу президента і, звісно, науковці", - розповів він.

Своєю чергою, Майя Цвітан Грубішин, керівниця компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції у секторі юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice", від імені Проєкту висловила готовність надати кандидатури для включення до складу відповідної робочої групи для напрацювання законодавчих змін. А також запевнила присутніх у незмінній підтримці зі сторони Проєкту протягом усього шляху реформи адвокатури в Україні.

Про французький досвід організації адвокатури розповіла Марі-Еме Пейрон, віце-президентка Національної ради адвокатів Франції. Вона заявила, що у центрі професії адвоката лежить фундаментальний принцип - незалежність. Жоден адвокат не має отримувати вказівки від будь-кого.

"Ця незалежність - не привілей, а гарантія демократії. Вона забезпечує не лише здійснення правосуддя, а й довіру до нього - без страху та упередженості", - сказала вона.

За словами Фредеріка Тепера, члена Національної ради адвокатів Франції, французька адвокатура організована на двох рівнях - місцевому та національному.

Місцеві асоціації адвокатів, зокрема, здійснюють:

• реєстрацію кваліфікованих адвокатів;
• дисциплінарний нагляд та контроль за поведінкою адвокатів.

Кожну палату очолює президент (батоньє), який обирається своїми колегами на дворічний термін.

"У Франції налічується близько 78 000 адвокатів і 164 місцеві асоціації адвокатів. Асоціація адвокатів Парижа охоплює 35 000 адвокатів, тобто приблизно половину всієї професії", - зазначив він.

Починаючи з 1990 року, на національному рівні діє Національна рада адвокатів Франції. Відповідно до закону, цей орган представляє професію перед національними органами влади, зокрема Міністерством юстиції, європейськими інституціями та міжнародними організаціями. Він також бере участь у підготовці документів, які мають значення для юридичної професії.

Крім того, Національна рада адвокатів Франції займається:

• уніфікацією правил професійної діяльності через так званий Національний внутрішній регламент (Règlement Intérieur National). Цей документ регулює принципи взаємин із клієнтами, уникнення конфлікту інтересів, дотримання конфіденційності тощо. Більше того, існують спеціальні комісії, які стежать за належним впровадженням цих правил;
• організацією професійної підготовки адвокатів, тобто початкової освіти та підвищення кваліфікації;
• забезпеченням доступу іноземних адвокатів до французької адвокатури.

"Дуже важливо розуміти, що кваліфікований адвокат повинен пройти дуже сувору програму підготовки. Передусім він або вона має здобути ступінь магістра права, а потім вступити до спеціалізованої школи для підготовки адвокатів, яку організовує сама професія. Ця професійна програма є підготовкою до складання іспиту на отримання Сертифіката придатності до професії адвоката (Certificat d'Aptitude à la Profession d'Avocat). Тобто, окрім магістерської програми, необхідно скласти цей іспит", - зазначив Фредерік Тепер.

Також він підкреслив, що протягом усього навчання, а також під час підвищення кваліфікації надається особлива увага до етичних питань; кожен адвокат має бути повністю обізнаний із принципами професії.

"Це правило існує не для захисту адвокатів, а для захисту верховенства права та людей, заради яких ми працюємо", - підкреслив він.