Перше загальнонаціональне дослідження злочинності: регіональні відмінності, вплив війни та рівень довіри до правоохоронних органів

Проєкт ЄС "Право-Justice" спільно з Info Sapiens презентували результати Першого загальнонаціонального дослідження рівня злочинності в Україні та громадської думки щодо правопорушень, діяльності правоохоронних органів і системи правосуддя. Дане дослідження було проведено Info Sapiens за підтримки Проєкту на запит Офісу Генерального прокурора.

У дослідженні взяли участь понад 14000 респондентів від 16 років і старше. Загалом аналітики провели приблизно по 600 інтерв'ю в 22 областях та м. Києві, що дозволяє аналізувати дані за кожною адміністративною одиницею окремо. Опитування проводилось у березні-травні 2025 року. У період з вересня 2025 по жовтень 2025 року було проведено шість фокус-групових досліджень у шести регіонах держави.

"У Європейському Союзі опитування щодо злочинності проводяться системно, адже лише регулярні та послідовні вимірювання дозволяють урядам виявляти реальні тенденції, оцінювати вплив реформ і коригувати стратегії. Надзвичайно важливо, щоб і у процесі просування України на шляху до членства в ЄС це дослідження стало не одноразовою ініціативою, а регулярним інституційним інструментом формування політики", - зауважив Асієр Сантільян Лузуріага, керівник відділу "Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство" Представництва ЄС в Україні.

Так, за даними опитуваннями, найсерйознішою проблемою для українців, крім війни, залишається корупція (43%). На другому місці - зростання цін на товари і тарифи на житлово-комунальні послуги (33%), на третьому місці - проблеми в економіці (23%). Злочинність як одна з найсерйозніших проблем в Україні, якщо не брати до уваги війну, була згадана лише 5% респондентів. Це свідчить про її нижчий пріоритет у загальній структурі суспільних тривог.

Головною причиною поширення злочинності в Україні, на думку 65% респондентів, є війна. Кожний другий вважає, що поширенню злочинності також сприяють: корупція, погіршення економічної ситуації, вживання наркотиків та алкоголю серед населення. Війна сприяє озброєнню населення: найвища частка населення, що володіє зброєю, спостерігається в прифронтових областях. Загалом 8% населення України мають у домогосподарстві вогнепальну або пневматичну зброю - втім, реальна частка може бути вищою, адже люди не схильні зізнаватись у володінні незареєстрованою зброєю. Серед тих, хто має зброю в особистому користуванні, найчастіше згадують пістолет (33%) та дробовик (27%). Основною причиною володіння зброєю респонденти назвали самозахист (48%).

Близько третини населення стали потерпілими (особисто або через членів родин) хоча б від одного злочину за останні 12 місяців. Найбільш поширеними є побутові та цифрові злочини, які пов’язані із щоденним життям: хуліганство (14,1%), обман при купівлі товарів чи послуг, в тому числі покупок в Інтернет (12,7%), корупція (5,1%), шахрайство (4,9%), онлайн-крадіжки з банківського рахунку (3,7%), крадіжка речей з автомобіля (2,1%), а також насильницькі злочини, зокрема домашнє насильство (3,1%). З-поміж найпоширеніших злочинів також загрози нападу/насильству (2,5%), напад/насильство (2,1%), злочини сексуального характеру (1,9%). Автори дослідження зазначають, що реальна поширеність домашнього насильства та злочинів сексуального характеру може бути вищою через стигматизацію потерпілих від цих злочинів.

"Це перше загальнонаціональне дослідження, яке дає Україні репрезентативне уявлення про те, як люди сприймають рівень безпеки та оцінюють роботу правоохоронної системи. Його ключова особливість — регіональний вимір: дані зібрані по кожній області, що дозволяє враховувати територіальні відмінності при формуванні політик. Такі дані мають ставати основою для рішень — від визначення пріоритетів до планування ресурсів і покращення якості послуг для громадян. Саме тому спільна робота інституцій з цими результатами є необхідною умовою системного, а не фрагментарного підходу до безпеки", — підкреслила Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".

Також проведене дослідження виявило, що рівень злочинності в Україні має яскраво виражену регіональну специфіку. Найбільш проблемні регіони - Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська, Сумська області та м. Київ. Там фіксуються високі показники за більшістю видів злочинів. Водночас західні регіони мають найнижчі зафіксовані показники злочинності, що, ймовірно, пояснюється як більшою віддаленістю від фронту, так і вищою часткою сільського населення.

Якщо порівняти результати з Європейським опитуванням щодо основних прав (Fundamental Rights Survey), в Україні фіксується дещо нижчий рівень обману під час купівлі товарів чи послуг в Інтернеті (13% проти 16% в ЄС), а також фізичних нападів/насильства (2% проти 6%) за останні 12 місяців, попри умови повномасштабної війни.

"Оскільки опитування на рівні всієї України проводилося вперше, невідомо, як повномасштабна війна вплинула на злочинність. Не виключене навіть зменшення рівня злочинності через підвищення соціальної солідарності, зовнішню міграцію, мобілізацію тощо", - зазначив Дмитро Савчук, керівник ТОВ "ІНФО САПІЄНС", який презентував результати дослідження.

Якщо поширеність злочинності за даними видами злочинів в Україні є нижчою від показників ЄС або відповідає їм, то частка тих, хто повідомляв про економічні злочини правоохоронні органи значно нижча, ніж у країнах ЄС. Зокрема, при обмані при купівлі товарів чи послуг в тому числі в Інтернет 72% українців причиною незвернення до поліції назвали невіру у її допомогу, а в ЄС таких 25%; для онлайн крадіжок відповідне співвідношення становить 44% проти 13%; для фізичних нападів – 26% проти 18%.

Тих, хто звернувся до поліції внаслідок фізичного нападу, просили оцінити задоволеність діями правоохоронців: на жаль, в Україні лише 35% респондентів залишилися задоволеними, тоді як у ЄС - 63%.

Також постраждалі від злочинів в Україні значно частіше схильні діяти самостійно, ніж в ЄС: так, при фізичних нападах 54% українців причиною незвернення до поліції назвали самостійне вирішення проблеми проти 28% в ЄС, для онлайн крадіжок ці показники становлять 32% проти 21% і для обману при покупках – 27% проти 18%. Результати дослідження також показали, що довіра до органів кримінальної юстиції поступово зростає (у порівнянні з 2018 роком). Найвищий рівень довіри продемонструвала Національна поліція - 44% респондентів оцінили довіру до неї на рівні 6-10 балів за 10-бальною шкалою. Далі йдуть Державне бюро розслідувань (31%) та Прокуратура (29%).

"Вперше держава отримала масштабну кримінологічну картину, яка відображає не лише офіційні дані, але й реальний рівень латентної злочинності та ставлення громадян до системи кримінальної юстиції загалом. Зокрема, результати дослідження свідчать про позитивне зростання рівня довіри громадян. Разом з тим, отримані результати є ключовим інструментом для подальшого вдосконалення кримінальної політики, посилення роботи із захисту прав потерпілих, підвищення ефективності розслідувань та розвитку стандартів взаємодії з громадянами", - підкреслив Андрій Лещенко, заступник Генерального прокурора.

Зі свого боку, Борис Вежнавець, начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України, полковник поліції наголосив на важливості покращення комунікації між правоохоронними органами та громадянами.

"Національна поліція вже затвердила Стратегію розвитку Національної поліції на наступні п'ять років. Однією із стратегічних цілей визначено забезпечення відкритості, прозорості і підзвітності поліції та покращення комунікації з громадянами, і результати цього дослідження ми обов'язково будемо використовувати у свої роботі", - розповів у межах презентації Борис Вежнавець.

Найвищу оцінку громадяни надали реформам у сфері створення патрульної поліції та впровадження системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху - відповідно 48% і 56% респондентів вважають ці зміни дуже успішними.

З повними результатами загальнонаціонального дослідження "Оцінка рівня злочинності, оцінка роботи правоохоронних органів та довіри населення до системи правосуддя в Україні" можна ознайомитися тут.