Проєкт ЄС "Право-Justice" провів круглий стіл щодо розшуку, управління та звернення стягнення активів підсанкційних осіб за кордоном

31 травня Проєкт ЄС "Право-Justice" провів круглий стіл на тему: "Активи підсанкційних осіб за кордоном: розшук, управління, звернення стягнення". Участь у заході взяли народні депутати, представники Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, Агентства з розшуку арештованих активів, приватні виконавці, окружний прокурор Спеціалізованої прокуратори Словенії, міжнародні експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".

На початку заходу зі вступним словом до учасників круглого столу звернулась Ірина Жаронкіна, керівниця компонента з питань захисту прав власності та виконання Проєкту ЄС "Право-Justice". Вона тезово розповіла про еволюцію становлення санкційної політики ЄС та звернула увага не необхідність вивчення європейського досвіду для вибудовування ефективної санкційної політики в Україні.

"Якщо звертатись до досвіду ЄС, який будує свою санкційну політику з 80-тих років минулого сторіччя, то можемо простежити тенденції розвитку такої політики, застосування санкцій по суб’єктах, секторах. Так, період з 2010 по 2014 роки вважається найбільш інтенсивним періодом оскарження санкцій в судових інституціях Європейського суду. До 2015 року майже половина справ, які розглядались Європейським судом справедливості закінчувались рішеннями на користь скаржників проти Ради Європейського Союзу. І лише з 2015 року, коли ЄС більш ретельно вибудував санкційну політику, зокрема, більше уваги стали звертати на докази, обґрунтування, ця тенденція була змінена”, - сказала Ірина Жаронкіна.

На запроваджених правових нормах, які регулюють санкційну політику України та на подальших законодавчих планах в цій сфері зосередив увагу під час свого виступу Олексій Мовчан, заступник Голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку.

«Поки ми не покажемо хороший трек роботи з підсанкційними активами, то, напевне, у нас буде мало аргументів для іноземних партнерів щодо необхідності конфіскації майна осіб, які внесені до санкційних списків», - сказав Олексій Мовчан. Народний депутат підкреслив, що стягнуті в дохід держави активи підсанкційних осіб мають бути швидко продані, а отримані кошти спрямовані на відновлення країни – застосовано принцип fast liquidity.

«Відповідний підхід зафіксовано в законопроєкті №8250. Побачимо, як він буде реалізовуватись. Ми усвідомлюємо, що реформи не робляться відразу, з часом доведеться вдосконалювати процедури. Більш того, поки триватиме російська агресія, ми постійно будемо вдосконалювати підходи щодо пришвидшення розшуку таких активів та їх управління " – Мовчан.

Про роль Міністерства економіки України в формуванні та реалізації санкційної політики країни розповів Олексій Соболєв, заступник Міністра економіки. Він зауважив, що надзвичайно важливо, щоб українські ініціативи та кроки у сфері пошуку, вилучення, управління та реалізації активів підсанкційних осіб були максимально прозорими, зрозумілими та не містили підстав для оскарження відповідних рішень в судах.

"На сьогодні ніхто у світі не скаже: дивіться, от так потрібно запроваджувати санкційну політику, просто повторіть за нами. Нема такого. Ми - першопроходці. Україна своїм прикладом показує, що нормально, коли російські активи вже зараз, а не колись там у майбутньому, працюють на користь України, працюють на відновлення пошкодженої соціальної інфраструктури і т.д." – сказав Олексій Соболєв.

Валентин Шевчук, начальник Управління виявлення та розшуку активів підсанкційних та інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам АРМА в межах свого виступу на круглому столі озвучив актуальну статистику щодо ефективності роботи Агентства.

"З початку січня 2022 року станом на 30 травня АРМА опрацьовано 7566 запитів щодо активів підсанкційних осіб. Знайдено низку активів: 2 об’єкти авіаційного транспорту, 130 автомобілів, близько 1200 об’єктів житлової нерухомості, 72 одиниці залізничного транспорту, 1500 земельних ділянок, 50 одиниць прав майнової та інтелектуальної власності, частки в статутних капіталах, вартістю приблизно 4 мільярдів гривень. Всю цю інформацію ми передаємо до Міністерства юстиції, щоб вони приймали подальші заходи щодо блокування цих активів і конфіскації в дохід держави", - розповів Валентин Шевчук. Також він відзначив високий рівень співробітництва АРМА з міжнародними партнерами.

Інна Богатих, директорка Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України детально розповіла про еволюцію виникнення і реалізації механізму стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави.

"Така санкція з’явилась 24 травня 2022 року і була реакцією на безпрецедентні кроки РФ проти України, на початок повномасштабної війни, - сказала Інна Богатих і підкреслила, що Міністерство юстиції України тлумачить такий вид санкції не як покарання чи відповідальність особи, а як певний контрзахід, реакцію держави Україна на поведінку конкретної особи, з врахуванням дій цієї особи. Вона уточнила, що процедура стягнення активів відбувається виключно в судовому порядку, з належним інформуванням всіх сторін процесу, подаються докази, забезпечується відкритість судового розгляду справи, та змагальність сторін.

"Україна забезпечує належну законність процесів стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави. Через це ми не виправдовуємо очікування суспільства щодо швидкості реалізації таких процесів, однак намагаємось максимально належно, з повною доказовою базою звертатись до ВАКС для того, щоб отримати рішення суду, яке потім буде підтверджено і в апеляційному порядку та міжнародних судах", - сказала Інна Богатих. Вона додала, що на розгляді у Верховній Раді знаходяться законопроєкти, які передбачають запровадження реєстру санкцій та запровадження кримінальної відповідальності за обхід санкцій.

Мар'яна Покорн Грашич, окружна прокурорка Спеціалізованої прокуратури Словенії поділилася досвідом роботи з активами підсанкційних осіб в своїй країні. За її словами, процес стягнення таких активів відбувається у п’ять етапів. Під час першого етапу проводиться фінансове розслідування, тобто виявляються активи підсанкційних осіб. На другому етапі відбувається накладання арешту на відповідні активи (з 2018 року проводиться без рішення суду). Третій етап передбачає конфіскацію активів. Наступний крок – стягнення. Завершальний етап – продаж активів.

"Під час кожного з цих етапів ми намагаємось дотримуватись не лише букви, але й духу закону. Проте майже завжди підсанкційні особи знаходять приводи, щоб оскаржити рішення про стягнення їхніх активів. Найчастіше апелюють до порушення статей 1 та Першого Протоколу до Конвенції щодо права власності, а також статті 8 Конвенції щодо права приватне та сімейне життя", - розповіла словенська прокурорка.

Віталій Чепурний, голова Асоціації приватних виконавців України розповів, як відбувається розшук іноземних активів боржника у межах виконавчого провадження та з якими складнощами стикаються виконавці при стягнені майна підсанкційних осіб, яке знаходиться в Україні.

"На сьогодні актуальним є питання співвідношення національного законодавства про санкції і законодавства про виконавче провадження. Необхідно нормативно врегульовувати вжиття заходів щодо звернення стягнення на майно підсанкційного боржника на користь кредитора при наявності судового рішення про стягнення активів такої особи у дохід держави, як виду санкції, передбаченого Законом України "Про санкції", - сказав Віталій Чепурний. Він також озвучив ідею, щодо розширення повноважень виконавцям на виявлення активів боржника за кордоном і надання стягувачам відповідних послуг.

Арне Енгельс, Міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», арбітражний керуючий, адвокат з Німеччини розповів про особливості реалізації санкційної політики в країнах ЄС та, зокрема, в Німеччині.

“За останній рік було внесено багато змін до законодавства, спрямованих на розширення можливостей пошуку, виявлення та конфіскації активів підсанкційних осіб. Ці зміни дозволяють більш швидко та ефективно встановлювати економічні зв’язки і таким чином з’ясовувати, хто є кінцевим бенефіціаром тих чи інших компаній. У подальшому надзвичайно важливо на законодавчому рівні розмежувати регулювання кримінальних та цивільних санкцій. Інакше у підсанкційних осіб буде багато можливостей для оскарження арешту та стягнення їхніх активів”, -сказав Арне Енгельс.

Відеозапис круглого столу тут